Національна спілка краєзнавців України напередодні нового року провела «краєзнавчі забави» для наймолодших. Дітей і онуків спілчан за ініціативи голови спілки Олександра Реєнта зібрали у центральному офісі організації, де на них чекала оригінальна новорічна програма і подарунки.

«Праця краєзнавців спрямована на виховання підростаючого покоління, – зазначив Олександр Реєнт. – Тому дуже важливо залучати дітей до пізнання рідного краю змалечку. Національна спілка краєзнавців України започатковує такі забави для дітлахів, щоб ще з дитячого садочка, з перших класів школи вони фіксували в пам’яті нашу краєзнавчу бібліотеку, вивчили назви міст і сіл України, тяжіли до пізнання своєї Батьківщини».

Видавничий проект Національної спілки краєзнавців України до 200-річчя від дня народження великого сина українського народу

Краєзнавча громада України жваво відгукується та долучається до всіх визначних подій, що відбуваються в українському суспільстві, є ініціатором і бере активну участь у державних і регіональних заходах із відзначення знаменних історичних дат і вшанування пам’яті видатних постатей нашої історії та культури. Останнім часом краєзнавці здійснили велику роботу з увічнення імені великого українця Івана Франка, заснувавши Літературний музей у селі Халеп’я на Київщині; на Волині постав музей українського діяча В. Липинського; відбулися науково-краєзнавчі експедиції, присвячені 300-річчю Олешківської Січі на Херсонщині, 1000-літтю Лядовського Усікновенського скельного чоловічого монастиря на Вінниччині та низка інших краєзнавчих проектів у всіх регіонах України.

У 2014 р. Україна і світ відзначили 200-річчя з дня народження українського генія і пророка Тараса Шевченка. Саме цивілізаційному змісту постаті Шевченка 5 березня 2014 р. були приурочені у Верховній Раді України парламентські слухання на тему: «Тарас Шевченко як постать світового значення (до 200-річчя з дня народження)». Приєдналась до відзначення ювілею Кобзаря і міжнародна спільнота, включивши Шевченкове свято до Календаря пам’ятних дат на генеральній конференції 37-ї сесії ЮНЕСКО. Традиції вшанування та увічнення пам’яті Т. Г. Шевченка в Україні зародилися відразу після його смерті і в подальшому набули всенародного розмаху, започаткувавши творення всенародної Шевченкіани: збереження і поширення безцінної творчої спадщини українського мислителя, проведення глибоких наукових шевченкознавчих досліджень, відображення шевченківської тематики у літературних та мистецьких творах, музейних та виставкових експозиціях, громадських ініціативах.

До 200-річного ювілею Т. Г. Шевченка Національна спілка краєзнавців України приурочила ХІІІ Всеукраїнську наукову історико-краєзнавчу конференцію «Краєзнавча Шевченкіана України», яка відбулася 24–25 жовтня 2014 р. у Шевченківському національному заповіднику в Каневі. У краєзнавчому форумі взяли участь члени регіональних організацій Спілки, науковці, освітяни, музейники, архівісти, представники громадських організацій. З ініціативи та за підтримки НСКУ світ побачила книга «З «Кобзарем» у серці» за матеріалами фондів унікального Музею однієї книги «Кобзаря» Т. Г. Шевченка у Черкасах, а також всі краєзнавчі організації провели тематичні наукові та культурно-мистецькі заходи.

Знаковою подією для української громадськості стала поява документально-публіцистичного видання, підготовленого Національною спілкою краєзнавців України – «Україна Тараса Шевченка». Ще за кілька років до ювілею на розширеній Президії правління Спілки (Черкаси, 2012 р.) за пропозицією краєзнавців прийнято рішення систематизувати, проаналізувати та узагальнити краєзнавчий матеріал, пов’язаний із іменем Тараса Шевченка, щоб колективно здійснити давноочікуваний проект про краєзнавчу Шевченкіану України. На той час були опубліковані окремі дослідження про перебування Тараса Шевченка у Києві, на Черкащині, Полтавщині, Чернігівщині, Сумщині, Волині. В академічному виданні 1957 р. «Шевченківські місця України» вміщено матеріали про перебування Тараса Шевченка у понад сорока населених пунктах України з їх короткими історичними довідками, однак книга не розкриває повну картину подорожей та відвідин поетом України. Окремим подіям із життя Тараса Шевченка під час його перебування в Україні присвячена низка інших наукових досліджень та публікацій. Читати далі «Україна Тараса Шевченка» →

11 грудня 2014 р. у приміщенні Міністерства культури України відбулась зустріч Віце-прем’єр-міністра – міністра культури України В’ячеслава Кириленка з головами національних творчих спілок України, в якій взяла участь заступник голови Національної спілки краєзнавців України Руслана Маньковська.

В’ячеслав Кириленко зупинився на головних пріоритетах та напрямах у діяльності Міністерства, проінформував учасників наради про питання, які порушувалися на першому засіданні Комітету з питань культури і духовності нового скликання Верховної Ради України 10 грудня 2014 р., акцентував увагу, що вагомим завданням залишається розвиток української культури та збереження культурної спадщини, забезпечення відповідної законодавчої бази. Віце-прем’єр-міністр наголосив про необхідність розробки нової Стратегії національної гуманітарної політики, основні положення якої увійшли до Програми діяльності Кабінету Міністрів України. У відповідності до окреслених перспектив стратегічними завданнями Уряду є надання підтримки національному культурному продукту через окремий закон, з метою отримання нових можливостей та джерел фінансування сфери культури в умовах дефіциту бюджетних коштів та економічних втрат через події на Сході та анексію Криму.

Відомі діячі української культури, очільники національних спілок обговорили із керівником Міністерства нагальні питання галузі, зокрема, проблеми фінансування сфери культури, відбувся обмін думками щодо дієвого залучення національних спілок не лише до творення національного культурного продукту, але і до активного поширення його серед української громадськості.

У своєму виступі заступник голови НСКУ Руслана Маньковська запропонувала стратегію національної гуманітарної політики спрямувати засобами культури на розвиток національної свідомості, особливу увагу приділяючи молодому поколінню, відзначила глибокий культурний потенціал краєзнавства у відродженні історичної пам’яті, формуванні національної гідності, патріотичних почуттів та любові до рідного краю. Розповідаючи про видавничу діяльність Спілки, музейне, бібліотечне, пам’яткоохоронне краєзнавство, Р. Маньковська наголосила на важливості краєзнавчої освіти для виховання національно свідомої молоді, представила інформацію про підготовлений краєзнавцями уніфікований підручник «Основи краєзнавства» для студентів вищих навчальних закладів усіх спеціальностей. Національна спілка краєзнавців України розробила низку пропозицій щодо розвитку національної культури та удосконалення духовних засад українського суспільства і, безперечно, долучиться до творення Стратегії національної гуманітарної політики України.

Віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко запевнив, що усі інституції та заклади, які знаходяться у сфері відповідальності Міністерства культури, в тому числі усі національні творчі спілки, отримають належну увагу з боку Міністерства.

Вийшов друком збірник документів і матеріалів Науково-краєзнавчих експедицій Національної спілки краєзнавців України 2009–2013 рр. (Джерела духовності: Науково-краєзнавчі експедиції Національної спілки краєзнавців України 2009–2013 рр. Документи та матеріали / Нац. спілка краєзнавців України; за заг. ред. О. П. Реєнта; упоряд.: Є. В. Букет, С. Д. Гальчак, В. І. Дмитрук, Р. В. Маньковська. – Вінниця: ПП Балюк І.Б., 2014. – 340 с.: 8 с., іл.).

Науково-краєзнавчі експедиції – важливий напрям у роботі Національної спілки краєзнавців України на сучасному етапі. Вони стали дієвою формою залучення широкої громадськості до проблем збереження історико-культурної спадщини нашої держави, сприяють конструктивному діалогу науковців і влади, дають поштовх до вирішення назрілих проблем у дослідженні історії рідного краю і генерують нові проекти. Детально з усіма етапами проведення науково-краєзнавчих експедицій від формування ініціативної групи до підсумкового суспільного резонансу заходу знайомить перший збірник документів і матеріалів науково-краєзнавчих експедицій Національної спілки краєзнавців України 2009–2013 рр. під заголовком «Джерела духовності», який побачив світ на початку лютого цього року за підтримки Вінницької обласної організації Спілки.

У збірнику представлені матеріали дев’яти експедицій Спілки, присвячені нагальним проблемам збереження історико-культурної спадщини. Зокрема, науково-краєзнавча експедиція до Полтавської області 25–26 червня 2009 р., де відбулося знайомство зі станом історико-краєзнавчої спадщини краю та його пам’ятками. Експедиція «Світові пам’ятки сакральної архітектури Львівщини: проблеми збереження», що відбулася 7–8 жовтня 2010 р., учасники якої прагнули привернути увагу державних органів і широкої громадськості до занепаду української сакральної дерев’яної архітектури та спонукати їх до рішучих дій. Суголосною львівській була й експедиція до м. Новомосковська Дніпропетровської області в межах перших «Троньківських читань» 19 листопада 2010 року. Метою цієї подорожі, на якій наполіг Голова Національної спілки краєзнавців України, академік П. Т. Тронько, було якомога більше дізнатися про сучасний стан перлини козацького бароко дерев’яного Свято-Троїцького храму.

Метою експедиції до Національного історико-культурного заповідника «Качанівка», присвяченої 30-річчю від дня його заснування та 10-річчю надання статусу Національного 14 травня 2011 р. було вивчення стану пам’яткоохоронної діяльності в області, збереження садибної архітектури та парково-ландшафтного довкілля у межах охоронної зони національного заповідника.

За темою «Олешківській Січі – 300 років: історичні та сучасні інтерпретації» 15–16 червня 2011 р. відбулася експедиція на Запорожжя та Херсонщину. Члени делегації відвідали о. Хортицю, Кам’янську, Олешківську козацькі Січі, провели обговорення проблем вивчення та збереження пам’яток історії українського козацтва, виробили конкретні завдання щодо музеєфікації Олешківської Січі.

Під час експедиції «Сторінки історії Кіровоградщини: від минулого до сьогодення» 6–7 червня 2012 р. її учасники привернули увагу громадськості до проблеми стану музеїв області, пошуків відповідей на дискусійні питання історії краю та постатей регіону.

Черкаську область краєзнавці відвідали 30 вересня – 1 жовтня 2012 р. Результатом візиту стала ініціатива спільного проекту, присвяченого Т. Г. Шевченку, а також підтримка ініціативи колективу природного заповідника «Холодний Яр» щодо надання йому статусу Національного.

200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка була присвячена науково-краєзнавча експедиція на Яготинщину 24 квітня 2013 р., де було презентовано проект НСКУ «Краєзнавча Шевченкіана України». Результатом реалізації цього проекту стало видання 2014 року книги «Україна Тараса Шевченка».

Науково-краєзнавчу експедицію 3–4 жовтня 2013 р. до Вінницької області за темою «Сакральна історія Поділля» члени Спілки присвятили 1000-річчю заснування Лядовського Усікновенського скельного чоловічого монастиря. Головним завданням експедиції було привернення уваги широкого загалу до історико-культурної спадщини Поділля, внеску місцевих краєзнавців у дослідженні історії рідного краю.

У книзі також висвітлюються актуальні питання розвитку українського краєзнавства в перших десятиліттях ХХІ століття та внесок краєзнавців у збереження і популяризацію історико-культурної спадщини України.

Видання здійснене за загальною редакцією голови Національної спілки краєзнавців України, члена-кореспондента НАН України Олександра Петровича Реєнта. Він докладно розповідає у вступній статті про завдання та важливість науково-краєзнавчих експедицій. О. П. Реєнт акцентує увагу також на головних етапах формування засад експедиційних досліджень вітчизняної історії, сучасному стані цього напряму.

Започатковані Спілкою науково-краєзнавчі експедиції відбувалися за участю провідних українських істориків, археологів, музеєзнавців, пам’яткоохоронців, фахівців освітянської галузі, активних громадських і політичних діячів, краєзнавців-аматорів тощо. Багаторічний очільник краєзнавчого руху в Україні, академік НАН України, Герой України Петро Тимофійович Тронько вважав експедиції однією із перспективних форм роботи Спілки, який дозволяє оцінити стан справ на місцях не дистанційно, а перебуваючи в безпосередньому контакті з людьми, які не лише відповідають, а й борються за збереження історико-культурної спадщини нашої країни.

У рамках експедицій проводилися тематичні круглі столи, наукові наради та консультації з провідними фахівцями, розглядалися проблеми збереження духовного та матеріального культурного надбання України. Серед учасників експедицій: голова НСКУ, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт, генеральний директор Львівської національної художньої галереї, Герой України Борис Возницький, ректор Інституту туризму Федерації профспілок України Сергій Попович, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва, доктор історичних наук Тарас Чухліб, президент Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС) Микола Яковина, заступники голови Спілки, голови регіональних організацій, члени правління НСКУ.

Академік Петро Тронько особисто брав участь у науково-краєзнавчій експедиції Обухівським районом Київської області, яка відбулася 10 вересня 2009 року. У межах цієї експедиції було презентовано створення майбутнього «Літературного музею Івана Франка на Дніпрі» у селі Халеп’я. Учасники презентації відвідали музеї сіл Трипілля та Германівки, а також краєзнавчий музей у місті Обухів, зустрілися з місцевими дослідниками минулого. Окрім Петра Тронька участь у ній взяли заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Сергій Гальченко, онук І. Я. Франка Роланд Франко, заступник голови НСКУ Григорій Клепак, відповідальний секретар Руслана Маньковська та ін. Подібні одноденні експедиційні виїзди до окремих районів регулярно відбуваються у кожній області, де активно діє спілчанська організація. Результатом місцевої експедиції до Обухівського району Київської області стало відкриття 27 жовтня 2010 року вищезгаданого музею, а також тісна співпраця краєзнавців і обухівської громади, які спільно організували кілька наукових конференцій, зокрема з нагоди 100-річчя Андрія Малишка у листопаді 2012 р. і 200-річчя Тараса Шевченка у травні 2014 року. Всеукраїнська науково-краєзнавча експедиція, як правило, окрім високого представницького статусу, відбувається протягом кількох днів і охоплює кілька адміністративно-територіальних районів того чи іншого краю.

Опублікована інформація про експедиції обов’язково містить її науково-організаційні засади, програму, список учасників, хронологію подій: описи відвідних об’єктів, стенограми заходів тощо, та підсумкові матеріали: ухвали, звернення, пропозиції, знакові статті у наукових виданнях і засобах масової інформації тощо. До видання включені, зокрема, авторські матеріали Сергія Гальчака, Олександра Гуржія, Павла Зайцева, Руслани Маньковської, Володимира Дмитрука, Ігоря Кочергіна, Арнольда Сокульського, Олени Титової, Олександра Харлана, Тараса Чухліба, Ганни Швидько та ін. Окремим розділом до збірника увійшли правові засади збереження історико-культурної спадщини в Україні, що складаються з повних текстів кількох профільних Законів України.

Матеріали зібрали, опрацювали та упорядкували заступник голови НСКУ Руслана Маньковська, відповідальний секретар Спілки Володимир Дмитрук, прес-секретар НСКУ Євген Букет та голова правління Вінницької обласної організації Сергій Гальчак.

Збірник, без сумніву, стане в нагоді вченим, освітянам, краєзнавцям та усім, хто хоче пізнати свій рідний край, адже містить важливу наукову і пізнавальну інформацію про ті джерела нашої духовності, які увібрали історичну пам’ять минулого нашого народу та щедро живлять і наповнюють наступні покоління почуттям національної гідності за неповторну й самобутню культуру українського народу.

8 листопада 2014 р. в студійному проекті “Літопис. Відлуння епох” телеканалу “Глас” в обговоренні на тему “Краєзнавство” взяли участь відповідальний секретар НСКУ, кандидат історичних наук Володимир Дмитрук і прес-секретар НСКУ, редактор газети “Культура і життя” Євген Букет.

ІІІ Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання» цьогоріч відбувся в день народження Героя України Михайла Сікорського – 13 жовтня. Захід, присвячений пам’яті видатного музейного діяча, покликаний розвивати наукові, культурні та творчі зв’язки між істориками, краєзнавцями, культурологами, музеєзнавцями, діячами мистецтва, зібрав яскраву плеяду учасників – від студентської молоді до відомих політиків. На форум завітали поважні гості з різних областей України та місцева інтелігенція. У складі делегації Національної спілки краєзнавців України його відвідали Олександр Реєнт, Руслана Маньковська, Григорій Савченко, Євген Букет, Володимир Дмитрук, Валентина Гончарова, Олександр Завальнюк, Ярослава Ткачук. Гостями зібрання було чимало колишніх та діючих працівників Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» – друзів та колег М.І. Сікорського.

Співзасновники форуму ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» та громадська культурно-просвітницька організація «Переяславський Скарб» разом з Національною спілкою краєзнавців України традиційно запропонували учасникам та гостям форуму змістовне наповнення. Це культурно-мистецькі та наукові ініціативи, що об’єднали відомих в Україні діячів науки, культури, освіти, представників журналістської справи. Зокрема, програма цьогорічних заходів включила три основні частини: урочисту (заходи по вшануванню пам’яті М.І. Сікорського), виставково-експозиційну та науково-презентаційну. Зокрема, основною подією урочистої частини, що зібрала учасників форуму та широку громадськість у актовій залі переяславського університету стало друге за ліком вручення Премії імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України. За вагомий внесок у дослідження і збереження культурної спадщини України та розвиток музейної справи її було вручено цьогорічним лауреатам які були визначені рішенням Президії правління НСКУ 1 жовтня 2014 року. Ними стали:

Завальнюк Олександр Михайлович – професор кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, доктор історичних наук, член президії правління НСКУ;

Козій Ганна Іванівна – соратник М.І. Сікорського, співавтор наукової концепції та структурного плану Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в Переяславі-Хмельницькому;

Ткачук Ярослава Юріївна – директор Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського Івано-Франківської області;

Томенко Микола Володимирович – народний депутат України, засновник фонду Миколи Томенка «Рідна Країна», доктор політичних наук. Читати далі Треті «Сікорські читання» у Переяславі →

1 жовтня 2014 р. в залі засідань Національної спілки краєзнавців України (м. Київ, вул. М. Грушевського, 4) відбулося чергове засідання Президії правління НСКУ.

На початку засідання Голова Спілки, член-кореспондент НАН України О.П.Реєнт поінформував присутніх про проведені та заплановані заходи Спілки, останні видання за кілька попередніх місяців 2014 р., вручив членські квитки та значки новим членам НСКУ.

На засіданні було висунуто на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2015 р. за напрямом «літературознавство і мистецтвознавство» художній альбом «Київ живописний» (К.: «Новий друк», 2013. – 288 с.: іл., укладачі: Ю.А.Осламовський, Т.Ю.Литвиненко, О.Є.Заїка), також було підтримано висунення Національною спілкою журналістів України кандидатуру С.В.Шевченка на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2015 р. у сфері публіцистики і журналістики за книгу публіцистики «Соловецький реквієм».

Про завершення підготовки навчального підручника для студентів вищих навчальних закладів «Основи краєзнавства» доповів член Правління НСКУ, член-кореспондент НАПН України О.А.Удод. Підручник рекомендовано до друку та обговорено питання про введення навчального курсу «Основи краєзнавства» до гуманітарного циклу обов’язкових дисциплін у вищих навчальних закладах усіх профілів. Читати далі 1 жовтня відбулося засідання Президії правління НСКУ →

Нещодавно розпочався щорічний і вже традиційний міжнародний пошуковий та освітній табір-експедиція, котрий отримав назву «Пам’ять предків – основа майбутнього 2014». Табір триватиме до 24 серпня 2014 року й складатиметься з реставраційної та мандрівної частин. Але цьогорічний формат експедиції дещо різнитиметься від подібних експедицій попередніх років.

Відтак, перший тиждень табору відбувся на території українських етнічних земель, які отримали науково-публіцистичну назву Закерзоння (нині це територія Польщі), де викладачі спільно із студентами кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету «Львівська політехніка» проведуть роботи на кількох українських цвинтарях в польському-українському прикордонні. За цей час буде завершено клопітку працю з інвентаризації та паспортизації надгробків, проведено  остаточні роботи з реставрації окремих цвинтарних об’єктів.

А після таборової частини –  на черзі подальша мандрівка етнічними українськими територіями. Цьогоріч буде розширено й географію щодо нових етнографічних зон. Отож патріотична молодь матиме можливість познайомитись з історію та культурою українців-автохтонів Словаччини, а також вперше відвідати Мармарощину та Південну Буковину – етнічні українські землі у північно-східній частині Румунії.

Протягом мандрівки пошуковці запланували  також: відвідати Музей української культури та скансен у Свиднику (Словаччина); зустріч з дослідником лемківської культури професором Миколою Мушинкою у Пряшеві (Словаччина); знайомство з дерев’яними церквами Закарпаття; зустріч з українською громадою у Сигеті (Румунія); знайомство з українською культурою та сакральною архітектурою Мармарощини та Південної Буковини (Румунія).

Ігор Галущак

Львів