На Черкащині важливою формою підтримки краєзнавства та стимулювання подвижників краєзнавчого руху є краєзнавчі премії, які засновані органами влади і носять імена відомих краєзнавців краю.

Зокрема, щороку в Золотоніському районі кращих краєзнавців відзначають премією імені Михайла Пономаренка, в Драбівському районі – імені Івана Городинця, в Кам’янському – імені Марії Шкаліберди.

А найголовнішою краєзнавчою премією Черкащини є обласна премія імені Михайла Максимовича, яку ще у 1994 році заснували облдержадміністрація і обласна рада. Нею нагороджують переможців конкурсу у двох номінаціях – для авторських колективів та окремих авторів.

Вшанування лауреатів премії імені Михайла Максимовича цього року відбулося під час урочистостей з нагоди Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва, які відбулися в обласному центрі за участю голови обладміністрації Р.В.Боднара і голови обласної ради А.В.Підгорного. У номінації колективних праць дипломи лауреатів вручено авторському колективу книги «Селянство Черкащини в добу Української революції 1917–1921 рр.» у складі науковців Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького – членів НСКУ доктора історичних наук, професора С.В.Корновенка, кандидата історичних наук, професора В.М.Мельниченка, кандидата історичних наук, доцента (за сумісництвом), директора державного архіву області Т.А.Клименко та кандидата історичних наук Ю.Г.Пасічної.

Їхня праця присвячена актуальній темі і  характеризує процеси та події, що відбувалися у період Української революції на Черкащині – унікальному історико-культурному регіоні держави, який значною мірою уособлює українське село доби революції. У книзі вміщено понад 150 документів і матеріалів, що висвітлюють участь селянства – найчисельнішої верстви людності Черкащини, у революційних процесах 1917–1921 рр., розкривають особливості аграрної політики того часу та ставлення до неї селян краю.

Ретельно підібрані авторським колективом і опубліковані документи відображають опір селян політиці «воєнного комунізму», їх участь у повстанському русі та боротьбі за українську державність. Частина документів вперше уводиться до наукового обігу. Найважливіші серед них – універсали Української Центральної Ради, протоколи засідань, рішення та директиви губернських, повітових, волосних та сільських органів влади і селянського самоврядування з різних питань аграрної політики, а також гуманітарної сфери села. Суттєво доповнюють і посилюють репрезентативність історико-краєзнавчої праці вдало підібрані фотокопії оригіналів архівних документів.

У номінації індивідуальних праць лауреатом премії стала член НСКУ Н.В.Чигирик із Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» – автор книги «Загублені села». Її краєзнавча праця присвячена суспільно значимій темі – збереження пам’яті про затоплені села Чигиринщини під час спорудження Кременчуцької ГЕС та заповнення чаші водосховища.

Введення в дію Кременчуцького водосховища призвело до затоплення і безповоротного вилучення із сільськогосподарського обігу величезних площ родючих земель, а значні території опинилися в зоні підтоплення. Великі фінансові, а також моральні, витрати понесла держава і тисячі жителів Чигиринщини у зв’язку з переселенням на нові місця населених пунктів, господарських і соціально-культурних об’єктів.

З наступного року обласна краєзнавча премія імені Михайла Максимовича згідно рішення сесії обласної ради від 6 вересня 2019 року становитиме 45 тис. гривень, які розподілятимуться між переможцями у трьох номінаціях – двох за краєзнавчу літературу і одній за створення та організацію роботи громадських музеїв.

Валентин Лазуренко,
заступник голови Черкаської
обласної організації НСКУ