Наприкінці березня 2016 року, на фасаді будинку письменників, в Харкові було відкрито пам’ятну меморіальну дошку харківським письменникам — лауреатам Національної премії України імені Т.Г.Шевченка: Костеві Гордієнко, Степану Сапеляку, Юрію Шевельову. У відкритті меморіальної дошки взяли участь провідні науковці, письменники, журналісти та громадські діячі Харківщини. Почесне право відкрити дошку надано голові Харківської обласної організації НСПУ Михайлу Сидоржевському та автору проекту, громадському діячу, Миколі Шакіну. Освятив дошку священик Української Автокефальної Церкви міста Харкова Владика Ігор.
Троє харківських письменників на честь яких відкрита меморіальна дошка це  візитівка Харківщини
(на фото громадський діяч, автор проекту Микола Шакін та Голова НСПУ Михайло Сидоржевський відкривають меморіальну дошку).
Кость Гордієнко  розпочав свою літературну діяльність у творчому об’єднанню “Гарт”. Це сучасник Миколи Хвильового  один з його найближчих соратників. Великий письменник 1920–1930-х років, який писав сатиричні твори про радянську дійсність. Потім, розуміючи, що при існуючій владі сатира приречена,  він почав писати твори про село. Виїхав з Харкова і поселився в Лебедині. Можливо саме цей переїзд і дав можливість письменнику з когорти  Хвильового  уціліти  й дожити до 1973 року. Він писав твори українською мовою у часи, коли вона переслідувалась. Статті, збирав у книжки і публікував їх під назвами: “Слово про слово”,  “Ясне слово”.  Це були книжки на які опиралася інтелігенція при захисті українського слова.
Письменник, публіцист Степан Сапеляк озвучив той біль, що відчували  українці в 1970–1980-х роках у своїх ліричних творах,  коли почалися арешти інтелігенції. Українське слово переслідувалось. Українські “шестидесятники” опинились під великим ударом з боку влади. Степан Сапеляк заслужено став лауреатом Шевченківської премії,  він займав визначне місце серед письменників не тільки Харківщини, а й усієї України. У 1973 році був заарештований органами КДБ і ув’язнений  майже до десятилітнього терміну покарання в тюрмах і на засланні. З лютого 1987 року стає членом Української Гельсінської Групи. Його пам’ять достойно увіковічена.
Юрій Шевельов — письменник світового рівня.  Хоча в своїх наукових інтересах, він мовознавець.  Але не зважаючи на всі заслуги, все своє життя продовжував любити Харків,  писав про Харків і часто туди приїздив. Після кожної такої  поїздки писав статтю, це був подорожній нарис. В літературно-критичних статтях велику увагу присвячував саме харківській літературі. Героями цих творів були: Микола Куліш, Микола Хвильовий,  Михайло Петренко. Про Михайла Петренка була написана унікальна стаття  в якій довів читачам, що М.Петренко дорогий серцю кожного  Українця. Стаття називається “Інший романтик інший романтизм”.  Він дистанцює романтизм Петренка від романтизму Шевченка і показує, що романтизм першого, приватний романтизм, кохання, особистої долі, він теж потрібен українцям. Слід зазначити, починаючи від кінця 1980 року  Ю.В.Шевельов активно переймався процесами  культурного й наукового розвитку рідного міста. А кошти присуджені йому Національної премії України імені Тараса  Шевченка, віддав на потреби розвитку харківської середньої школи №6.
Ці три імені Кості Гордієнка, Степана Сапеляка та Юрія Шевельова об’єднані на одній  дошці. Її задум  виношений Миколою Івановичем Шакіним видатним громадським діячем, письменником, журналістом, краєзнавцем та лауреатом п’яти літературно–мистецьких та краєзнавчих премій України. Ця людина багато зробила для культурного розвитку Харківщини і увічнення видатних діячів Харківщини та й України в цілому, автор біля тридцяти меморіальних  дощок.

Член НСЖУ та НСКУ Леонід Щибря