Цього року виповнилося 160 років від часу повернення Тараса Григоровича Шевченка із заслання (1847–1857). Відзначення цієї дати розширює знання про Т.Г.Шевченка, постать якого є символом волі, мужності та справедливості для кожного українця.

Знущання і наруга над людською гідністю завдавали Шевченкові неймовірних моральних мук і страждань. Роки заслання підірвали його здоров’я, що згодом позначилося на загальному фізичному стані й призвело до передчасної смерті. Однак у ці найтяжчі роки життя зміцнів і загартувався його дух і воля. Незважаючи на жорстоку кару і суворі репресії, у важких умовах підневільного солдатського життя поетичний геній Шевченка не згас, а проявився з новою силою у багатьох прекрасних творах.

З ініціативи Шевченківського національного заповідника, Черкаської обласної організації НСКУ, Черкаського обласного краєзнавчого музею, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Українського центру науки і культури при Посольстві України в Республіці Казахстан та Громадського науково-просвітницького «Інституту Тараса Шевченка» 12–13 вересня 2017 року в Каневі відбулися П’яті Міжнародні Шевченківські читання з промовистою назвою «Тарас Шевченко: незламна постать на шляху до Волі», присвячені 160-річчю від часу повернення Тараса Григоровича Шевченка із заслання (1847–1857).

У центрі уваги учасників П’ятих Міжнародних Шевченківських читань  перебували актуальні проблеми дослідження життя і творчості Тараса  Шевченка у період заслання, а сам захід став ще одним кроком в науковому осягненні феномена його художньо-творчої спадщини – незбагненно високої, правдивої, світлої і водночас сучасної. Передусім, вчені України та зарубіжжя всебічно обговорили сторінки біографії та обставини життя Тараса Шевченка на засланні, джерелознавчі та історіографічні засади вивчення його творчості цього періоду і її місце в освітньо-виховному процесі. У доповідях та повідомленнях учасників читань не залишилися поза увагою такі важливі теми як заслання Тараса Шевченка у музейних колекціях та бібліотечних фондах, діяльність громадських організацій зі збереження його спадщини, зарядженої потужною енергетикою загальнолюдських гуманістичних цінностей.

Серед доповідачів на Шевченківських читаннях – професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, голова Черкаської організації НСКУ Василь Мельниченко. У своїй доповіді «Участь Національної спілки краєзнавців України у вшануванні пам’яті Т.Г.Шевченка» він охарактеризував конкретні форми пошукової та просвітницької роботи Спілки та її регіональних організацій із вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка.

Зокрема, він підкреслив, що особливо рельєфно участь краєзнавців у розробці цієї теми проявилася в період підготовки та відзначення 200-річного ювілею Т.Г.Шевченка. 30 вересня 2012 року на батьківщині Т.Г.Шевченка – Черкащині, на розширеному засіданні Президії правління НСКУ за участю голів регіональних організацій було всебічно обговорено участь Спілки у підготовці та відзначенні Шевченківського ювілею та прийнято звернення до краєзнавців, громадськості України. У зверненні зазначено, що змістом цієї роботи має стати участь «в оновленні експозицій музеїв та музейних кімнат, шевченківських світлиць, проведення тематичних читань, літературно-краєзнавчих конкурсів та інших заходів з вшанування пам’яті та популяризації творчості Тараса Шевченка як складової частини всенародної Шевченкіани».

Одним з перших практичних кроків став започаткований Спілкою загальноукраїнський проект створення краєзнавчої Шевченкіани України. За участю усіх регіональних організацій НСКУ було зібрано та опрацьовано матеріали архівів, наукова література та періодичні видання, досліджено процес зародження і розвиток традицій вшанування та увічнення пам’яті Т.Г.Шевченка в різних куточках України.

Наслідком цієї масштабної роботи стало видання у 2014 році книги «Україна Тараса Шевченка» (упорядники видання – Р.В.Маньковська та В.М.Мельниченко). У ній на основі опрацювання архівних документів, наукової літератури, матеріалів періодичної преси і творів мистецтва уперше всебічно висвітлюється присутність Кобзаря у всіх проявах народної пам’яті – історичні місця, державні і громадські музеї, пам’ятники, народні перекази, художня творчість, громадські заходи. Унікальність видання полягає ще й в тому, що краєзнавчий аспект Шевченкіани досі не розглядався у всеукраїнському контексті. З використанням широкого комплексу джерел показано творення всенародної Шевченкіани, розповідається про місця перебування Кобзаря в різних куточках України. Об’єднавши потужний науковий потенціал учених-краєзнавців, книга, ґрунтуючись на зібраних та опрацьованих регіональними організаціями НСКУ матеріалах, відтворює шлях Тараса Шевченка українськими містами і селами, середовище його спілкування і творчості, характеризує процес зародження та розвитку традицій пошанування генія українського народу.

Доповідач зазначив, що як вагомий внесок у краєзнавчу Шевченкіану України можна розглядати організовану НСКУ ХІІІ Всеукраїнську наукову історико-краєзнавчу конференцію «Краєзнавча Шевченкіана України», присвячену 200-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка. Представницьке наукове зібрання відбулося 24–25 жовтня 2014 року в Шевченківському національному заповіднику у Каневі. Цією конференцією Національна спілка краєзнавців України та її регіональні організації продовжили заходи ювілейного Шевченківського року. На конференції у доповідях та повідомленнях охарактеризовано шевченківські традиції в різних куточках України, розкрито різні аспекти життя і творчості Т.Г.Шевченка, показано широку палітру форм і художньо-мистецьких засобів вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка та популяризації його творчої спадщини в регіонах держави. Конференція у Каневі засвідчила великий інтерес науково-краєзнавчої громадськості до шевченківської тематики. Її учасники – науковці, працівники музеїв, освітніх закладів, архівів, історико-культурних заповідників представляли Київ, Харків, Львів, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Луганськ, Слов’янськ, Івано-Франківськ, Чернігів, Одесу, Переяслав та інші міста України. Із змістовними повідомленнями виступили науковці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Шевченківського заповідника у Каневі.

Краєзнавча палітра ювілейного року поповнилася й іншими шевченківськими заходами. Зокрема, 27 березня 2014 року на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася організована Київською міською організацією НСКУ та кафедрами університету Міжнародна науково-практична конференція «Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти», присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського.

Івано-Франківська обласна організація НСКУ виступила ініціатором проведення обласної акції «Краєзнавча Шевченкіана Прикарпаття», в рамках якої було проведено конкурс учнівських робіт «Шевченко і Прикарпаття». Під час проведення конкурсу його учасники досліджували пам’ятні місця, пов’язані з іменем Кобзаря, зібрали чимало цікавої інформації про пам’ятники Тарасу Шевченку у містах і селах краю. Підсумки шевченкознавчого заходу були підведені на обласній науково-краєзнавчій конференції.

За наслідками шевченкознавчих досліджень краєзнавців видаються книги, публікуються статті. Заслуговує уваги книга «Шевченків край: історико-етнографічне дослідження», яка побачила світ у 2009 році до 195-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка. Ініціаторами її створення і авторами стали краєзнавці Лисянщини та науковці – уродженці району.

Перу голови Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Л.В.Баженова належить низка історико-краєзнавчих публікацій про поширення творів Т.Г.Шевченка на Поділлі у ХІХ – на початку ХХ ст. та роль у цьому інтелігенції краю.

Член президії правління НСКУ О.Г.Павлова з Харкова свої публікації присвятила дослідженню зв’язків Тараса Шевченка із Слобожанщиною і, зокрема Харківським університетом.

«Кобзар і Кіровоградщина» – таку назву має книга краєзнавця Сергія Шевченка із міста Кропивницький. У ній йдеться про перебування Т.Г.Шевченка в краї на берегах Висі, розповідається про нащадків роду Красицьких.

Василь Мельниченко зробив висновок, що навіть стислий огляд творчого доробку краєзнавців України засвідчує, що тема вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка та популяризація його творчості посідає провідне місце у практичній роботі Національної спілки краєзнавців України та її регіональних організацій.

У доповіді лауреата краєзнавчої премії імені академіка Петра Тронька професора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, члена НСКУ Анатолія Чабана розкрито діяльність дипломатичних установ України у Республіці Казахстан із увічнення пам’яті Т.Г.Шевченка.

Завдяки відеозв’язку учасники читань мали змогу почути і побачити представників зарубіжних українських наукових та культурологічних об’єднань. Так, член Ради українців Казахстану з Астани Володимир Скрипник розповів про місце Шевченківської теми у діяльності  культурно-просвітницьких об’єднань українців Казахстану, а координатор Громадського науково-просвітницького «Інституту Тараса Шевченка, м. Уфа» Денис Чернієнко зробив повідомлення «Воля» у поетичній творчості Тараса Шевченка орсько-оренбурзького періоду заслання».

Учасників читань привітали заступник генерального директора Шевченківського національного заповідника Ігор Ліховий, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса  Шевченка, шевченкознавець Володимир Мельниченко.

Валентин Лазуренко,
заступник голови Черкаської обласної організації НСКУ