Вікіекспедиція відвідала Васильків

Вікіекспедиція відвідала В...

Третя українська Вікіекспедиція відбулася. Представники ГО “Вікімедіа Україна” та Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України відвідали місто обласного підпорядкування на Київщині – Васильків.

Експедиція розпочалася у Василькові біля готелю «Ярославна» о 10:00. Спочатку учасники оглянули центральну площу міста. О 10:30 відбулася зустріч учасників експедиції, яку очолював виконавчий директор українського представництва фонду “Вікімедіа” Юрій Йосипович Пероганич, з міським головою Василькова Сергієм Григоровичем Іващенком, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Олексієм Юрійовичем Шекерою, керівником справами виконавчого комітету Васильківської міської ради Віктором Павловичем Шевченком і головним редактором міської газети “Тисячолітній Васильків” Станіславом Дмитровичем Яценком.

Міський голова С.Г. Іващенко розповів, зокрема, що наступного року за підтримки міської ради планується видати книжку про фортифікаційні споруди міста Василькова, а також буде виділено кошти на реставрацію будинку декабристів, у якому розмістять історико-краєзнавчий музей.

Після завершення зустрічі у супроводі голови Васильківського міського осередку НСКУ Олександра Івановича Бабича члени делегації відвідали Васильківський історико-краєзнавчий музей, який поки що перебуває в приміщенні Будинку культури, а також заплановані об’єкти: дитинець, посад, оборонну лінію кінця 16 — середини 18 століття, Собор Антонія та Феодосія, штаб дев’ятого гусарського київського полку тощо. Частково було реалізовано завдання, які поставили перед учасниками поїздки інші користувачі Вікіпедії. Зокрема, сфотографовано всі християнські храми, річку Стугну, залізничну станцію “Васильків ІІ” тощо. На жаль, зафіксувати ще більше завадив нетиповий для зими сильний дощ, який розпочався у Василькові близько 14:30. Тож, учасники третьої української Вікіекспедиції вирішили повертатися до Києва.

Традиційно відзняті фотоматеріали (а зроблено цього разу кілька сотень світлин) буде розміщено у Вікісховищі для ілюстрування статей Вікіпедії на умовах ліцензії CC-BY-SA 3.0 Unported.

Проте, головна мета експедиції – привернути увагу громадськості до археологічних пам’яток міста. На території сучасного міста Василькова дуже добре збереглися рештки земляних фортифікаційних споруд (валів) домонгольської доби (кінця Х – початку ХІ ст.), зокрема дитинця (стан збереженості – близько 75 %) та посаду (стан збереженості – 55-60 %).

Васильківський дитинець мав свою унікальну особливість. Його вал був зведений у вигляді підкови: південно-західна частина дитинця була захищена вертикально викладеною сирцевою кладкою висотою 9-10 метрів. До неї й примикав вал дитинця із заходу та сходу. Як зазначав відомий археолог, дослідник старожитностей Василькова Ю. М. Малєєв, в даному випадку був застосований принципово новий спосіб будівництва оборонних укріплень, не відомий раніше у військовому зодчестві.

У місті збереглися також рештки земляних валів, збудованих наприкінці XVI ст., після надання Василькову 1586 р. Магдебурзького права (стан збереженості – близько 20 %) та земляні редути першої половини XVIII ст. (стан збереженості – близько 20 %).

Домонгольський Василев-Васильків займав центральне місце в постугнянській оборонній лінії, зведеній князем Володимиром Святославичем. Місто відігравало важливе значення в історії Київської Русі та Київщини. Василев-Васильків належав до найбільших міст кінця Х ст. – 1240 р. Так, площа Києва становила – 360-380 га, Галича та Чернігова – по 250 га, Володимира на Клязьмі – 200 га, Василева-Василькова – 160 га, Новгорода – 150 га. Інші відомі міста, в порівнянні з Василевом-Васильковом, були значно меншими за своєю площею (Білгород – понад 100 га, Переяславль – 100 га, Вишгород – понад 80 га, Полоцьк – 80 га, Суздаль – близько 70 га, Смоленськ – 70 га). Інші міста мали значно меншу площу.

Проте археологічно територія домонгольського Василева-Василькова практично не  досліджена. Археологічні розкопки другої половини ХХ – початку ХХІ ст. носили лише характер розвідок і описів.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. (№ 928) “Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”, на території м. Василькова знаходиться унікальна пам’ятка історії та археології “Городище літописного міста Василева (ІХ століття до нашої ери – ІV століття, ІХ-ХІІІ століття)” (реєстраційний номер пам’ятки історії 100006-Н). Проте, настільки відомо, межі історико-охоронної зони не визначені (!) Це може сприяти руйнуванню валів дитинця та посаду.

Рештки Васильківської фортеці кінця XVI ст. взагалі не розглядаються як пам’ятка історії, археології та військової фортифікації. Хоча Ю. М. Малєєв неодноразово вказував на унікальність цієї пам’ятки, величезну історичну цінність, на необхідність її дослідження та музеєфікації. Ця пам’ятка не внесена до переліку Кабміну та навколо неї не визначені межі охоронної зони.

 

Нині необхідно провести широкомасштабні археологічні дослідження території дитинця, посаду та території міста XVI-XVII століть, а в перспективі – перетворити його в один із важливих історико-туристичних центрів України, наукову базу для вивчення історії України різних періодів, історії фортифікації, історії Церкви, етнографії тощо, створити на території давнього городища музей під відкритим небом.

Євген Букет, Відповідальний секретар Київської обласної організації НСКУ

ВРУЧЕНО ПРЕМІЮ ІМЕНІ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО

9 грудня в приміщенні Гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Національна спілка краєзнавців провела пленум Правління, у рамках якого відбулося вручення щорічної краєзнавчої Премії ім. Дмитра Яворницького.
Лауреатом премії 2011 року став директор Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України Анатолій Михайлович Силюк. Він автор низці наукових і науково-популярних публікацій з історії музейної справи та краєзнавства Волині, організатор краєзнавчих та наукових конференцій, упорядник та член редколегії наукових збірників. 2011 року Анатолій Силюк сприяв проведенню наукової конференції до 140-річчя від дня народження Лесі Українки, за його безпосередньою участю у формуванні експозицій та фондів відкрито музей-садибу В’ячеслава Липинського в Затурцях.
У роботі пленуму Правління взяли участь академік НАН України, директор Інституту історії НАН України Валерій Смолій, голова Українського фонду культури Борис Олійник, народний депутат України Станіслав Аржевітін, науковці, викладачі вищих навчальних закладів, працівники музеїв з усієї України.
Краєзнавці на своєму зібранні обговорили плани на майбутнє, призначили дату проведення V позачергового з’їзду НСКУ — 23 січня 2012 року, де головним буде питанням обрання очільника Спілки.
Понад 20 років головою НСКУ був видатний державний і громадський діяч, академік НАН України, Герой України Петро Тимофійович Тронько, який 12 вересня нинішнього року на 97-му році пішов із життя. Керівництво Спілки нині веде активну роботу з увічнення його пам’яті. Краєзнавча громадськість, високо цінуючи внесок П. Т. Тронька у відродження та розвиток краєзнавчого руху України, глибоко усвідомлює важливість його великих починань і необхідність продовжувати традиції правдивого та об’єктивного дослідження історії рідного краю, залучення до краєзнавства молодого покоління.
Євген Букет

У Сан-Франциско помер краєзнавець та історик Лев Євселевський

Після довгої хвороби в Сан-Франциско помер краєзнавець, професор, доктор історичних наук, автор численних книг пор історію Кременчука Лев Євселевський. Йому було 83 роки.
Лев Ісаакович – корінний кременчужанин. Він закінчив Полтавський педінститут, потім викладав у Кременчуцькому медичному училищі та Кременчуцькому політехнічному інституті. У 1996 році переїхав до США, але завжди шкодував, що йому довелося покинути рідний Кременчук.
Лев Євселевський – автор книг “Кременчук. Каєзнавчий нарис”, “Кременчук. Путівник”, “Шлюпки пливуть по Пслу”, “Нескорені”, “На рубежах вогненних років”, “Кременчуччина з давніх часів до ХІХ століття”. Алей найбільш відома його робота – у співавторстві з Аллою Лукашовою “Вулицями старого Кременчука”. Всього ж професор написав більше 400 праць.

Перші Макарівські історико-краєзнавчі читання

Перші Макарівські історико...

25 листопада історики, краєзнавці та пам`яткоохоронці Київщини зібралися до Макарова на перші “Макарівські історико-краєзнавчі читання” (власне, про те, що така наукова конференція буде щорічною, їхні організатори і учасники домовилися вже під час роботи читань).

До організації та проведення наукової конференції долучилися практично всі можливі “профільні” установи і організації — зокрема, історичний факультет КНУ ім. Тараса Шевченка, обласні організації Національної спілки краєзнавців України і Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, Управління культури і туризму облдержадміністрації, районна та селищна влада, громадський актив з організації “Рідне місто”

Головуючим був професор кафедри новітньої історії України КНУ ім. Тараса Шевченка, керівник обласної організації Національної спілки краєзнавців України Григорій Петрович Савченко. Читання проходили в актовій залі районної гімназії, директор якої, заслужений вчитель України, краєзнавець Надія Василівна Ащенко виступила з доповіддю “Ростовська архієрейська школа за часів Димитрія Ростовського”.

Назагал тематика доповідей охоплювала історію у найширшому її розумінні — від таємничої епохи будівництва Змійових валів (історик із Росії Л.Ю.Марченко) до діяльності похідних груп ОУН(Б) на заході Київщини у 1941-му (директор музею КНУ ім. Тараса Шевченка І.К.Патриляк). Особливо слід відзначити “гайдамацько-повстанську секцію”, представлену доповідями “Отаман Бондаренко — останній полковник Коліївщини” (відповідальний секретар обласної НСКУ Є.В. Букет) та “Отамани Соколовські: з історії повстанського руху на Київщині в 1919 році” (краєзнавець О.В.Тунік). В контексті тематики Другої світової війни надзвичайно зворушливо прозвучали дитячі спогади про Бишів зразка 1942-го Ірини Магомедівни Малакової, відомого українського архітектора-реставратора. З цікавістю слухали учасники і гості наукової конференції доповіді відомого українського історика, дослідника церковної історії та шкільництва В.С. Перерви, членів НСКУ з Макарівщини Д.С. Нетреби, В.А. Гедзя, Л.М. Шамоти та І.Л. Годенкова.

Свої доповіді для участі у конференції та майбутньої публікації у збірнику надіслали багато відомих істориків та краєзнавців. Особисто мені випала честь представляти українське відділення фонду “Вікімедіа” (всесвітня інтернет-енциклопедія Wikipedia) та проект “Вікіекспедиція”, який розпочався в серпні цього року саме з Макарівського району. Вранці, по дорозі з Києва, учасники читань (а я цьогоріч — вдруге) завітали до Копилова, щоб оглянути історичну садибу родини фон Мекк, пов`язану з іменем Петра Ілліча Чайковського. Резолюція конференції, як і думка учасників серпневої вікіекспедиції, була однозначною — пам`ятку слід негайно рятувати!

По закінченні “Макарівських читань” їх учасники відвідали кімнату-музей Димитрія Ростовського у районному центрі творчості дітей та юнацтва його імені (директор — краєзнавець І.Л.Годенков), а також макарівське замчище. Думки сходилися на тому, що започатковано добру традицію, і читання повинні стати щорічними. Адже основна цінність нашого краю — його багатюща історія. І потрібно працювати, не покладаючи рук, щоб бути її вартими.

 

Другі Троньківські читання

Другі Троньківські читання...

24 листопада 2011 р. на базі ДВНЗ «Національний гірничий університет» відбулися «ІІ Троньківські читання», присвячені пам’яті багатолітнього голови Національної спілки краєзнавців України, академіка НАН України, героя України Петру Тимофійовичу Тронько.

 

В читаннях взяли участь представники президії Національної спілки краєзнавців України, науковці з Києва, Запоріжжя і Дніпропетровська.

Читання відкрив директор Інституту гуманітарних проблем, професор В.Ю.Пушкін. Інститут гуманітарних проблем виник більше 10 років тому внаслідок тісної співпраці співробітників кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету, яку очолює В.Ю.Пушкін та Національної спілки краєзнавців та її голови П.Т.Тронька. У жовтні 2011 р. рішенням Вченої Ради Національного гірничого університету цей Інститут був названий іменем П.Т.Тронька.

Перед тим як пролунали доповіді учасники читань переглянули фільм «П.Тронько і Національний гірничий університет: долі пов’язані історією», який був спеціально підготовлений до нинішніх читань.

Серед доповідей, які пролунали на читаннях, відзначимо емоційний виступ відповідального секретаря Національної спілки краєзнавців України Р.В.Маньковської на тему «П.Т. Тронько і освітнє краєзнавство в Україні». Про вплив П.Т.Тронька на розвиток краєзнавчого руху на Придніпров’ї розказала професор Національного гірничого університету Г.К.Швидько, яка майже 20 років очолювала Дніпропетровську обласну організацію краєзнавців. Нинішній голова правління Дніпропетровської організації НСКУ І.О.Кочергін повідомив про проблеми і перспективи краєзнавства Дніпропетровщини. Змістовною була доповідь декана історичного факультету Дніпропетровського національного університету, професора С.І.Світленка про новітні історико-краєзнавчі дослідження в Дніпропетровському національному університеті імені О. Гончара.

Виконуючий обов’язки голови правління Всеукраїнського Фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара Р.Т.Франко доповів про роль П.Т.Тронька у створенні «Фонду відтворення пам’яток історико-культурної спадщини ім. О.  Гончара».

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України О.Г.Бажан висвітлив роль П.Т.Тронька у відродженні журналу «Краєзнавство».

Роль академіка П.Т.Тронька у створенні Київського скансену була розкрита у повідомленні помічника ректора Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури М.С.Ходаківського.

Про внесок П.Т.Тронька у створення і розвиток Національного заповідника «Хортиця» розповіли співробітники філії Національного заповідника «Хортиця» «Кам’янська Січ» С.В.Сурченко і О.Ю.Власов.

Також в межах читань відбулась поїздка до Новомосковська з метою вивчення ситуації навколо Свято-Троїцького собору. Учасники читань відвідали славнозвісний собор та зустрілися із заступником міського голови з питань народно-господарського комплексу Новомосковська.

Перші читання пам`яті П. Тронька

Перші читання пам`яті П. Тро...

22 листопада 2011 р. рамках започаткованих Національною історичною бібліотекою України краєзнавчих читань, присвячених пам’яті П. Тронька, відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція „Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України”. Організатори конференції – Міністерство культури України, ДЗ „Національна історична бібліотека України”, Київський національний університет культури і мистецтв, Національна спілка краєзнавців України.

Як і передбачалося Програмою конференції, було проведено пленарне засідання, після чого учасники конференції – понад 100 фахівців бібліотечної справи, науковці (історики, архівісти, викладачі вищих навчальних закладів, працівники музеїв), аматори-краєзнавці – на секціях обговорили актуальні проблеми бібліотечного краєзнавства, практичні питання краєзнавчої роботи різних установ та громадських організацій.

Конференцію відкрила Генеральний директор Національної історичної бібліотеки України А.В. Скорохватова. Привітавши учасників з початком конференції, яка започатковує краєзнавчі читання, присвячені пам’яті видатного краєзнавця України – Петра Тимофійович Тронька, директор надала слово дочці вченого – Ларисі Петрівні Тронько.

Л.П. Тронько подякувала колективу Національної історичної бібліотеки України за підтримку і продовження кращих традицій вітчизняного краєзнавства, закладених її батьком, подарувала Бібліотеці портрет П.Т. Тронька.

Пленарне засідання почала Маньковська Р.В., відповідальний секретар Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, канд. іст. наук. У своїй доповіді вона розкрила сучасний стан і перспективи вітчизняного краєзнавства, роль Національної спілки краєзнавців України та особисто П.Т. Тронька в розвитку краєзнавчого руху, висвітлила значення останніх ініціатив та проектів, започаткованих Спілкою. Зокрема, це – конкретні кроки з підготовки енциклопедичного видання “Історія міст і сіл України”, “Зводу пам’яток історії й культури України”, проведення науково-краєзнавчих експедицій тощо.

Про роль академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька у створенні національної бібліографії детально йшлося у доповіді Омельчука В.Ю., доктора іст. наук, професора, завідувача відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

У повідомленні фахівців сектораНТІ науково-інформаційного відділу Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Артамонової С.С. і Романовського Р.В. розкрито питання взаємодії архівів, бібліотек, музеїв як основи збереження національної архівної спадщини України.

Професор кафедри книгознавства і бібліотекознавства Київського національного університету культури і мистецтв, доктор пед. наук Петрова Л.Г. у своєму виступі акцентувала на необхідності використання конвергентного підходу в управлінні сучасною бібліотекою, зокрема, зазначила, що значним імпульсом для ініціювання інновацій та одночасно економії часу керівника бібліотеки є створення інноваційної групи (сектора, центра).

Питання управління саме проектами краєзнавчого спрямування розглянула у своїй доповіді завідувач кафедри менеджменту соціокультурної діяльності зовнішньокультурних зв’язків Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужений працівник культури, канд. пед. наук, професор Скнарь В.К. Доповідач наголосила: „Основними принципами управління проектами краєзнавчого спрямування в бібліотечній сфері є: цілеспрямованість, що представлена в цільовій орієнтації проекту на забезпечення кінцевих цілей діяльності бібліотеки; системність, що передбачає розгляд проекту нововведень із системних позицій”.

З презентацією інноваційного проекту „Національна історична спадщина України – світовий доступ в цифровому форматі” виступила Зінькова І.Р., керівник проектів ТОВ „Електронні архіви України”. Мета цього проекту: збереження і популяризація культурно-історичної документальної спадщини світового і загальнонаціонального значення, зосередженої в фондах Національної історичної бібліотеки України.

На пленарному засіданні виступили також фахівці провідних бібліотек України: завідувач відділу «Україніка» Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка Полянська Н.І.; завідувач відділу “Одесика” Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького, канд. іст. наук Саєнко Л.І.; завідувач відділу літератури та інформації з питань краєзнавства Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва Котуз Т.В. Вони розповіли про здобутки краєзнавчих підрозділів своїх бібліотек, презентували нові краєзнавчі видання.

Робота конференції продовжувалась на секційних засіданнях.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Пізнавальний захід у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії

Пізнавальний захід у відді?...

21 листопада у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва відбувся цікавий пізнавальний захід: урок-екскурсія для учнів школи-ліцею № 38 імені В.М.Молчанова на тему: “Київ Михайла Булгакова” та презентація нових видань Національної спілки краєзнавців України, присвячених краєзнавчій освіті, історії міста Києва. З розповіді екскурсовода та інших учасників заходу учні довідались багато цікавого про Київ кінця XIX – початку XX ст., життя та творчість видатного письменника Михайла Булгакова.

Голова правління Київської міської організації НСКУ Олександр Гончаров розповів присутнім про діяльність Національної спілки краєзнавців України та ознайомив з рядом її цьогорічних видань: останнім номером (№ 3) журналу “Краєзнавтво”, котрий цілком присвячений проблемам освітянського краєзнавства, в тому числі краєзнавчій роботі в загальноосвітніх навчальних закладах; книгою “Київ та його давня давнина у творах народних”; монографією А.П.Коцура та О.В.Гордійчука “Становлення та діяльність Київського товариства грамотності” (1882 – 1908 рр.); матеріалами Установчої конференції Київської організації НСКУ. Член НСКУ Віктор Пилипенко, один із упорядників книги “Київ та його давня давнина у творах народних”, розповів присутнім про її автора Олександра Тулуба, про зміст видання та підготовку до друку. Комплект презентованих видань представники НСКУ подарували бібліотеці школи-ліцею, а також 200 примірників книг було передано Публічній бібліотеці імені Лесі Українки м. Києва.

 

Валентина Гончарова, секретар-референт

 

Київської міської організації НСКУ

 

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Наукова конференція у Новому Світі

Наукова конференція у Ново?...

Для кримознавців вже стало доброю традицією на початку жовтня збиратися у селищі Новий Світ на Міжнародну наукову конференцію «Актуальні питання історії, культури, етнографії Південно-Східного Криму». Кримська регіональна організація Національної спілки краєзнавців України, благодійний фонд «Афінеон» та Новосвітська селищна рада посприяли, аби 1–2 жовтня 2011 р. дослідники зустрілися вже вчетверте. Саме завдяки їхній активності зібрання науковців виявилися насиченими, повними цікавих доповідей та екскурсій.

1 жовтня під час ранкового та вечірнього засідань було заслухано понад двадцять змістових повідомлень. Серед інших хотілося б відзначити доповіді голови Кримської регіональної організації НСКУ професора Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Андрія Анатолійовича Непомнящого та представників його наукової школи.

Цього року доповідь вченого була присвячена проблемі втрати культурних цінностей кримськими музеями в 20-ті роки XX ст. Проголошена інформація є частиною ґрунтовного дослідження Андрія Анатолійовича, пов’язаного з життям та науковою діяльністю видатного історика М. Л. Ернста. Присутніх на конференції вразили своєю різноманітністю та високим науковим рівнем доповіді, підготовлені під керівництвом А. А. Непомнящого: «З історії діяльності Феодосійського відділення Російського товариства з вивчення Криму» доцента Кримського університету культури, мистецтв і туризму О. В. Севастьянова, аспірантів Таврійського національного університету А. М. Савочки («До питання про вивчення громадської благодійності в Таврійській губернії») та Е. І. Сеїтової («Проблема заселення району Судака новими поселенцями (кінець 40 – 60 роки XX ст.)»); аспірантів Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК (м. Київ) В. В. Каліновського («Священик В. Томкевич та археологічні дослідження Південно-Східного Криму») та Є. В. Молочко («Археологічні та культурно-історичні пам’ятки Південно-Східного Криму в путівниках О. Я. Безчинського»); студентів та магістрів сімферопольського вишу Олександра Кравчука, Шукрі Сейт-Маметова, Віктора Акімченкова, Кирилла Нагорняка.

Емоційністю та захопленням історією рідного краю також вирізнялися доповіді краєзнавців із Судака М. В. та О. С. Анісімових, М. І. Дементьєвої, О. Є. Вольфа та О. М. Герардіні. Кожне повідомлення викликало жваве обговорення.

Слід відзначити, що чи не вперше майже всі доповіді були безпосередньо пов’язані з Південно-Східним регіоном Криму. Загалом можна сказати, що засідання пройшли у творчій та дружній атмосфері. Завершився перший день екскурсією до будинку-музею князя Льва Сергійовича Голіцина та дегустацією виробів легендарного заводу шампанських вин «Новий Світ».

2 жовтня було підбито підсумки засідань та висловлено побажання зустрітися наступного року на п’ятій ювілейній конференції. Вона, скоріш за все, буде присвячена 1800-річчю Судака.

Завершилася конференція екскурсією до Судацького краєзнавчого музею.

Володимир Калиновський

Регіональний історичний портал

Регіональний історичний по...

1 листопада 2011 року у м. Суми для представників засобів масової інформації відбулася презентація Сумського історичного порталу – інформаційно-аналітичного електронного ресурсу, покликаного висвітлювати сторінки історії Сумщини та України вцілому. Захід проводили керівник Олександр Центру досліджень регіональної політики Олександр Хоруженнко, голова Сумської обласної організації НСКУ Олег Корнієнко, члени СОО НСКУ Геннадій Іванущенко та канд. іст. наук, докторант КНУ ім. Т.Г.Шевченка Валерій Власенко.

Вийшли друком Матеріали Установчої конференції Київської міської організації НСКУ

Вийшли друком Матеріали Ус?...

Вийшли друком матеріали Установчої конференції Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, яка відбулася 26 лютого 2010 року.