28 травня в державі вперше відзначається Всеукраїнський день краєзнавства. Таке рішення прийняв кілька місяців тому Шостий з’їзд Національної спілки краєзнавців України.
Саме тієї дати далекого 1925 р. у Харкові було створено фактично першу всеукраїнську організацію краєзнавців. Ще суттєвіше, що саме наприкінці травня у школярів закінчуються аудиторні заняття і починаються краєзнавчі екскурсії.
Та чи не є історичне краєзнавство п’ятим колесом до історичного воза? Ні, адже традиційно історія вивчається передусім як історія окремих держав. Але чимало регіонів усередині переважної більшості сучасних держав неодноразово змінювали власну державну приналежність. Тому цю специфіку вивчає уже не країнознавство, а історичне краєзнавство. Воно відзначається не панорамно-оглядовим, а значно більш приземленим поглядом, тяжіє до мікросюжетів (доля окремих людей і пам’яток), має свій інструментарій (так звана усна історія) тощо.
Для закарпатців Закарпаття — це не просто край. Закарпатці чи не найбільш мобільні порівняно з мешканцями інших українських регіонів. На планеті давно вже не лишилося жодного куточка, куди би не ступала нога закарпатця, включаючи Антарктиду і Океанію. Проте закарпатці повертаються вряди-годи додому або хоча би мріють про це. Бо це єдина земля, де почуваєшся абсолютно у своїй тарілці: тут і небо трохи чистіше, і час спливає повільніше, і навіть вода більш мокра.
Читати далі Закарпатське краєзнавство на підйомі →