Він здійснив мрію всього людства, однак слава дісталася не йому. Віддано працював на благо держави чи свідомо обвів навколо пальця систему? Сергій Корольов. Геній-невидимка.
“У цьому випуску ведучий Олександр Зінченко разом з істориками [представники керівних органів НСКУ] Олегом Бажаном, Олександром Лисенком, Романом Подкуром та психологом Олегом Чабаном говорять про постать Йосифа Сталіна. Як із симпатичного хлопчика, який писав вірші про Батьківщину і міг би викладати Євангеліє дітям в Горі, виріс один із найжахливіших диктаторів ХХ століття? Якою була ціна модернізації СРСР? І чи потрібна українцям “сильна рука”, на кшталт Сталіна?” – ці питання стали темою розмови у черговому випуску програми “Розсекречена історія”, який вийшов на телеканалі UA:Перший 24 березня 2018 року.
Траурний фольклор, жалобний калейдоскоп, гонки на лафетах; становище населення Радянського Союзу в “епоху великих похорон” першої половини 1980-х рр.; комічні та абсурдні прояви трауру часів тоталітаризму; «п’ятирічка за чотири генсеки»; концепція глибокої скорботи та до чого тут здешевшання горілки – ці та інші питання обговорювалися у випуску програми “Київські історії”, яка вийшла в ефір 13 березня 2018 року на телеканалі “Київ”.
Хто був ініціатором передачі Криму до складу України в 1954 р.? Хрущов чи не Хрущов? П’яний чи тверезий? Який міф про Крим створила Україна?
Про це і не лише у програмі “Розсекречена Історія” на телеканалі “UA:Перший” розмовляв ведучий Олександр Зінченко та гості студії журналіст Павло Казарін, історики Олег Бажан (член Президії Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України) та Петро Вольвач.
Якими були наслідки депортацій ряду національностей з Криму? Яким був внесок УРСР у відродження півострова? Як кримські татари боролися за повернення на батьківщину? Як депортації змінили обличчя півострова і його долю у 2014 р.?
На ці та інші питання про приєднання Кримського півострову до України та його розвиток у наступні десятиліття в ефірі програми “Історія з мясом” на “Skrypin.ua” відповідав Олег Бажан – кандидат історичних наук, член Президії Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.
«Мы вытоптали мусульманский рай», «расхитили и разорили край. Осиротелые зияют сакли…» – писав Максиміліан Волошин про наслідки російського завоювання Криму.
Якими ці наслідки були після депортацій ряду національностей з Криму? Яким був внесок УРСР у відродження півострова? Як депортації змінили обличчя півострова і його долю у 2014 р.?
На ці та інші питання про становище Кримського півострову в ХХ ст. в ефірі програми “Історія з мясом” на “Skrypin.ua” відповідав Олег Бажан – кандидат історичних наук, член Президії Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.
Інтерв’ю було присвячено необхідності вивчення свого родоводу та історії рідного краю, значення краєзнавства в повсякденному житті, важливості збереження національної історичної пам’яті.
5 листопада розмова стосувалася річниці самоспалення учасника українського руху Опору в СРСР, воїна Української повстанської армії Василя Макуха.
29 жовтня інтерв’ю було присвячено пам’яті про розстріляних 3 листопада 1937 року видатних діячів української культури в лісовому урочищі Сандармох в Карелії.
Члени Президії Національної спілки краєзнавців України, заступник голови Спілки, кандидат історичних наук Руслана Маньковська та заступник головного редактора журналу “Краєзнавство”, кандидат історичних наук Олег Бажан взяли участь у програмі “Літопис. Відлуння віків”, яка вийшла в ефірі телеканалу “Глас”.
“Вітчизну люблять не за те, що вона визначна, а за те, що вона своя. Ця слова римський філософ Сенека сказав дві тисячі років тому і їх згадують донині. Навіть у вирі буденних турбот ми знаходимо час помилуватися природою рідного краю та поцікавитися його історією” — зауважив на початку розмови, яка тривала більш, ніж півгодини, журналіст Василь Шандро.
Бесіда була присвячена історії розвитку краєзнавства (особливу увагу приділили репресивним діям радянської влади) і сучасним тенденціям, ролі Національної спілки краєзнавців України та окремих краєзнавців-ентузіастів у цьому процесі, 90-річчю журналу “Краєзнавство”, музейним установам, співпраці із Малою академією наук України тощо.
23 січня 2017 року відбувся VI (черговий) з’їзд Національної спілки краєзнавців України на якому було заслухано звіт Президії Правління НСКУ та обрано керівні органи Спілки: Голову, його Заступників, Ревізійну комісію, Правління та Президію.
Головою Спілки на наступний п’ятирічний термін було переобрано РЕЄНТА Олександра Петровича — члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки, заступника директора Інституту історії України НАН України.
Пропонуємо до перегляду сюжет програми “За київським часом“, що вийшов у ефір “Центрального каналу“. Дякуємо журналістам за його підготовку (Ірина Ніколенко, Валя Чуприна, Валентин Грінберг).
