Архів категорії: Житомирська обласна організація

Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Житомирщина: події і люди»

Житомирщина_ події і люди-001Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції «Житомирщина: події і люди», яка відбудеться в м. Житомирі 22–23 вересня 2017 року з нагоди 80-ої річниці від часу утворення Житомирської області (23.09.1937 р.).

Інформаційний лист

На конференції передбачається розглянути наступні напрямки досліджень:

  • Історіографія, джерелознавство, етнографія та археологія;
  • Історія розвиту ремесел, промисловості, торгівлі, транспорту, житлово-комунального господарства, медицини, освіти та культури області;
  • Події Української революції 1917–1921 років і наш край;
  • Військові протистояння на території краю;
  • Наші співвітчизники на захисті незалежності та територіальної цілісності України;
  • Актуальні питання історії та сьогодення архівної, бібліотечної, музейної та пам’яткоохоронної справ, краєзнавчого руху та туризму;
  • Постаті Житомирського краю;
  • Історія населених пунктів області;
  • Методика краєзнавчої роботи в навчальних закладах.

Продовжувати читання Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Житомирщина: події і люди»

Міжнародна науково-краєзнавча конференція «Бердичів крізь призму століть»

Бердичів_конф.-2017Національна спілка краєзнавців України, зокрема Житомирська обласна організація та Бердичівська місцева організація, запрошують взяти участь у Міжнародній науково-краєзнавчій конференції «Бердичів крізь призму століть», присвяченій 160-й річниці від дня народження Джозефа Конрада (03.12.1857 р.), яка відбудеться 23–24 червня 2017 року в м. Бердичеві.

Інформаційний лист pdf

На конференції передбачається розглянути наступні напрямки досліджень:

  • Джозеф Конрад — класик світової літератури;
  • Українсько-польські стосунки: від протиріч до співпраці;
  • Діячі літературної творчості, відомі постаті Бердичівського краю;
  • Історія розвиту ремесел, промисловості, торгівлі, транспорту, житлово-комунального господарства, медицини, освіти та культури;
  • Події Української революції 1917–1921 років і наш край;
  • Військові протистояння на території краю;
  • Наші співвітчизники на захисті незалежності та територіальної цілісності України;
  • Актуальні питання історії та сьогодення архівної, бібліотечної, музейної та пам’яткоохоронної справ, краєзнавчого руху та туризму;
  • Географічні особливості території в просторі і часі;
  • Релігійне життя;
  • Методика краєзнавчої роботи в навчальних закладах.

Планується видання наукового збірника матеріалів конференції до початку її проведення.

Продовжувати читання Міжнародна науково-краєзнавча конференція «Бердичів крізь призму століть»

У Житомирі нагородили переможців обласної краєзнавчої премії

1_1kraezpremia26 грудня 2016 року в прес-центрі Житомирської обласної ради відбулося нагородження переможців обласної краєзнавчої премії.

За інформацією прес-служби облради, цього року на конкурс було подано 14 авторських робіт, які змагались у двох категоріях. Перша категорія —  це досвідчені краєзнавці, музейні установи та працівники, а друга категорія — учні загальноосвітніх шкіл, студенти вищих навчальних закладів.

Премія_ЖитомирЗа рішенням комісії у І категорії першу премію присуджено Сергію Стельниковичу — доктору історичних наук, доценту кафедри історії України Житомирського державного університету ім. І.Франка за роботи «Український національний рух опору Тараса Бульби-Боровця: історичний нарис» та «Житомирсько-Вінницький регіон в умовах нацистської окупації (1941-1944 рр.)».
Другу премію присуджено Геннадію Цвіку —  вчителю історії та правознавства Радомишльської гімназії, члену Житомирської обласної організації Національної спілки краєзнавців України за роботу «Історія Радомишля».
Третю премію отримала член Київської обласної організації НСКУ Олена Тунік за роботу «Старосільці та навколишні землі».

Продовжувати читання У Житомирі нагородили переможців обласної краєзнавчої премії

Відбулася Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Музеї Бердичівського краю: історія та сучасність»

Учасники крнференції1516 листопада 2016 року в місті Бердичеві відбулась науково-краєзнавча конференція «Музеї Бердичівського краю: історія та сучасність», присвячена 90-й річниці від часу відкриття в місті першого музею (14.11.1926 р.).
Пленарне засідання - 2Науковці, краєзнавці, історики та музейники зібралися в приміщенні дольного (підземного) костьолу на території Санктуарію Матері Божої Бердичівської. У складі робочої президії Всеукраїнської конференції заступник міського голови Валентина Адаменко, Робоча президіязавідувач кафедри спеціальних історичних дисциплін та правознавства Житомирського державного університету ім.Івана Франка, доктор історичних наук, професор Іван Ярмошик, директор Малинського міського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Василь Тимошенко та голова Житомирської обласної організації НСКУ, директор Музею історії міста Бердичева Павло Скавронський.

На конференцію прибули в м.Бердичів учасники з Житомира, Києва, Любара, Львова, Малина, Новограда-Волинського, Полтави, Радомишля, Рівного, Старої Синяви, Суботова, Хорошева, Чернівців та Чигирина.

Продовжувати читання Відбулася Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Музеї Бердичівського краю: історія та сучасність»

ЧУДНОВУ — 600 РОКІВ! Відбулася Всеукраїнська конференція «Чуднів і край в контексті історії малих і середніх міст Волині»

Чуднів-17‒8 вересня 2016 року в приміщенні зали засідань Чуднівської міської ради Житомирської області відбулась Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція з міжнародною участю «Чуднів і край в контексті історії малих і середніх міст Волині», яка була присвячена 600-й річниці з часу першої писемної згадки про місто Чуднів в історичних документах та 25-й річниці з дня проголошення незалежності України. Організаторами конференції стали Національна спілка краєзнавців України, управління культури Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирська обласна організація НСКУ, Чуднівська районна державна адміністрація та виконавчий комітет Чуднівської районної ради.

Продовжувати читання ЧУДНОВУ — 600 РОКІВ! Відбулася Всеукраїнська конференція «Чуднів і край в контексті історії малих і середніх міст Волині»

Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Музеї Бердичівського краю: історія та сучасність»

Конференція у БердичевіНаціональна спілка краєзнавців України запрошує взяти участь у Всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції з міжнародною участю «Музеї Бердичівського краю: історія та сучасність», присвяченій 90-й річниці від часу відкриття в Бердичеві першого музею (1926 р.), яка відбудеться в місті Бердичеві (Житомирська обл.) 15–16 листопада 2016 року.

На конференції передбачається розглянути наступні напрямки досліджень:

  • Актуальні проблеми музейної справи регіону;
  • Музеї Бердичівського краю в контексті історії регіонального та українського музейництва;
  • Музейне краєзнавство;
  • Археологія, історія, культура та природа Бердичівщини мовою музейних предметів, документів та в спогадах музейних працівників;
  • Пам’яткоохоронна діяльність музеїв;
  • Видатні постаті краю, краєзнавці та музейні працівники Бердичівщини;
  • Сучасні інформаційні технології в музейній справі;
  • Музейництво в навчальних закладах;
  • Співпраця музеїв із органами місцевого самоврядування та громадськістю;
  • Загальні питання краєзнавства та музейної справи.

Продовжувати читання Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Музеї Бердичівського краю: історія та сучасність»

Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Чуднів і край в контексті історії малих і середніх міст Волині»

67Національна спілка краєзнавців України запрошує взяти участь у Всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції з міжнародною участю «Чуднів і край в контексті історії малих і середніх міст Волині», присвяченій 600-й річниці від часу виникнення міста Чуднова (1416 р.) та 25-й річниці з дня проголошення незалежності України (24.08.1991 р.).
Конференція відбудеться у серпні 2016 року в місті Чуднів Житомирської області.

На конференції передбачається розглянути наступні напрямки досліджень:
— археологія, етнографія, топоніміка, історіографія, бібліографія та джерелознавство краю;
— історія розвиту ремесел, промисловості, торгівлі, транспорту, житлово-комунального господарства, медицини, освіти та культури;
— події Першої та Другої світової війни і край;
— актуальні питання історії та сьогодення архівної, бібліотечної, музейної та пам’яткоохоронної справ, краєзнавчого руху та туризму;
— географічні особливості та природа території в просторі і часі;
— видатні постаті Чуднівського краю;
— духовне життя жителів Чуднівського краю;
— методика краєзнавчої роботи в навчальних закладах;
— загальні питання краєзнавства.

Продовжувати читання Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Чуднів і край в контексті історії малих і середніх міст Волині»

Із Бердичевом – від давнини до сьогодення – ознайомилися учасники всеукраїнської краєзнавчої конференції

Протягом двох днів Бердичів слугував місцем збору вітчизняних краєзнавців: у рамках всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції вони знайомилися з усім, що стосується Бердичівського краю – від сивої давнини і до сьогодення. Рік 2015-й був обраний для проведення цього форуму невипадково: саме 585 років тому, за свідченням фахівців, вперше письмово згадали місцевість, на якій виник Бердичів. Окрім того, 470 років тому місто вперше згадали в історичних документах. Ну і ще дві знаменних «ювілейних» причини: 170-та річниця від надання Бердичеву статусу міста та 70 років перемозі над нацизмом у 2-й Світовій війні.

Окрім міського голови Василя Мазура, свої привітання учасникам конференції передав голова правління Національної спілки краєзнавців Олександр Реєнт. У своєму листі він зазначив: форум у Бердичеві співзвучний з багатьма краєзнавчими ювілеями.

Високими поняттями «Батьківщини» й «національної гідності» людина може оволодіти лише тоді, коли знає природу та історію краю, де народилася, зростала, де пройшло її дитинство. Переконаний у цьому, головний краєзнавець Житомирщини, директор Музею історії Бердичева Павло Скавронський нагадав: межуючи з Волинню та Поділлям, Бердичівський край є окремою яскравою сторінкою історії та культури України. І цю сторінку весь час доповнюють як науковці, так і аматори-краєзнавці.

У різні роки, зокрема, у 1999-му, 2001-му, 2005-му та 2007-му, за матеріалами краєзнавчих конференцій, місцеві дослідники історії Бердичівського краю видавали збірки наукових праць. Вони були і є активними учасниками не лише масштабних зібрань у себе вдома: на рахунку краєзнавців міста десятки поїздок на всеукраїнські та міжнародні форуми. А їхні праці, зі слів Павла Скавронського, зберігаються у найпрестижніших книгозбірнях країни.

За перший день своєї роботи учасники конференції встигли дізнатися чимало цікавого з історії Бердичева: зокрема, про життя міста у роки 1-ї Світової, про діяльність братства Босих кармелітів. Окремі доповіді були присвячені знищенню нацистами бердичівських євреїв, роботі митниці і діяльності контрабандистів. День другий присвятили роботі у секціях – археології та історії рідного краю, постатей землі Житомирської, секції загальних питань краєзнавства, географії, туризму та музейної справи.

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш

«Рідний край над Здвижень-рікою. Дві Великі Перемоги»

ridnii_krai_33Під такою назвою побачила світ книжка брусилівського краєзнавця Володимира Святненка, в якій представлено найбільш значущі події в історії Брусилівського району Житомирської області упродовж 1941—1991 років. Це видання є заключним у краєзнавчій трилогії «Рідний край над Здвижень-рікою» — ґрунтовного дослідження історії рідного краю, що не має аналогів у сучасній українській краєзнавчо-історичній літературі.

Книжка «…Дві Великі Перемоги» складається з трьох частин. Перша охоплює період німецько-радянської війни. У ній представлені як документальні факти, так і свідчення очевидців про бойові дії на території Брусилівщини, про життя людей під час окупації сіл фашистськими загарбниками, про долю остарбайтерів, а також про героїзм земляків на фронтах Другої світової війни. Друга частина присвячена життю мешканців Здвижень-краю в часи післявоєнної відбудови. У третій ідеться про історію сіл Брусилівського району в останній період існування радянської економічної та політичної системи, який отримав назву Застій.

Власне, книжка, як і вся трилогія, закінчується 1991 роком — роком здобуття Україною незалежності.

Під час написання книжки автор використав велику кількість опублікованих збірників документів і матеріалів, досі невідомі архівні фонди України, газетно-журнальну періодику, фотодокументи, листування та свідчення очевидців тих подій, розповіді старожилів. Він не оминув своєю увагою історію деяких сіл сучасних Коростишівського та Попільнянського районів Житомирської області, які в той час були адміністративно пов’язані з Брусилівщиною. Книжка не тільки цікава та змістовна, але й добре художньо оформлена — в твердій кольоровій обкладинці. Вона містить 472 сторінки тексту, 324 світлини, в ній подаються відомості про понад 3000 людей.

У передньому слові доктор фізико-математичних наук, професор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова Юрій Архипович Пасічник зазначає, що автор подає події Другої світової війни без ідеологічних забарвлень і номенклатурних штампів, розвінчує деякі міфи радянської комуністичної пропаганди архівними документами, підкріплюючи їх свідченнями очевидців. З особливою повагою він пише про своїх земляків, які загинули на фронтах німецько-радянської війни та у фашистському полоні, а також про тих, хто героєм повернувся з тієї страшної війни, але чиї подвиги й героїчні вчинки свідомо чи несвідомо замовчувалися. Канву цієї частини книжки найкраще передають слова Вольтера: «Перед живими ми в боргу увагою, перед мертвими — лише правдою».

Для читачів старшого покоління книжка «…Дві Великі Перемоги» дозволить подумки поринути у тривожне воєнне дитинство та у важку післявоєнну юність, сповнену надій і сподівань, по-новому «пережити» атмосферу 70-х і 80-х років, а також згадати людей, з якими доля зводила їх на життєвих дорогах. Для молодих людей вона повинна стати настільним підручником, адже щоб по-справжньому любити свій рідний край, необхідно знати його історію. Бо, як писав світоч української культури Іван Огієнко, «Немає в людини нічого милішого над свою Батьківщину, над свою рідну землю. Де хто народився, де провів свої безтурботні дитячі роки, до тієї землі прив’язується усією душею своєю на ціле життя, а хто буває відірветься від своєї рідної землі, той мріє завжди про неї, про святість найбільшу».

Видання книжки «Рідний край над Здвижень-рікою. Дві Великі Перемоги» стало можливим завдяки благодійній допомозі меценатів, справжніх патріотів рідного краю: голови громадської організації «Рідний дім — Брусилівщина» Володимира Васильовича Габенця, голови Брусилівської районної організації політичної партії ВО «Свобода» Михайла Дмитровича Козара, голови Житомирської обласної організації політичної партії ВО «Свобода» Сидора Васильовича Кізіна, підприємців Анатолія Анатолійовича Дорогіна, Василя Васильовича Черкасенка, Валерія Васильовича Слободенюка, Василя Миколайовича Балибердіна, пенсіонера Михайла Олександровича Венглінського.

Детальніше про книжку читайте в Інтернеті на сторінці:

http://www.brusilov.org.ua/Knyga/knyga_3.php

Презентація книжки Геннадія Цвіка «Історія Радомишля»

node-890-017 вересня відбулася презентація книжки радомишльського історика-краєзнавця Геннадія Цвіка «Історія Радомишля», яка щойно побачила світ у житомирському видавництві  Марини Косенко.

Геннадій Валерійович Цвік — член Національної спілки краєзнавців України, голова Радомишльської районної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, вчитель історії та права Радомишльської гімназії.

Це друге видання нарисів з історії міста Радомишля. Перше вийшло друком 2002 року. Очевидно, що автор суттєво доповнив та переробив матеріал. Тож тепер читач має соліднішу з погляду інформативності книжку.

Варто зазначити, що це значна подія не тільки в житті Радомишля, а й області, позаяк не щодня виходять друком книжки, які охоплюють історію того чи іншого міста чи містечка на Житомирщині.

node-890-3Презентація «Історії Радомишля» вже відбулася в Радомишлі — якраз напередодні цьогорічного Дня Незалежності України.

Книжка складається з восьми розділів: «Сива давнина», «Литовсько-Руська держава й Річ Посполита», «Під владою Російської імперії (кінець XVIII — перша половина XIX ст.)», «Радомисль у другій половині XIX — на початку XX ст.», «Національно- визвольні змагання 1917-1930-х років», «Друга світова війна», «Повоєнний період».

Трохи математики. Із загального обсягу нарисів 40% тексту присвячено історії Радомишля з найдавніших часів до початку XX ст., і відповідно 60% — подіям, пов’язаним з містом, що відбувалися в XX ст. Закінчується книжка епохою кінця Радянського Союзу, тобто кінцем 80-х — початком 90-х років.

Книжка проілюстрована світлинами з особистого архіву автора, з фондів Радомишльського краєзнавчого музею та з фотоархіву видавництва Марини Косенко.

За царських часів місто Радомишль (або Радомисль) входило до Київської губернії. Та й до того Радомисльська земля належала Києву.

Коли ми заглибимося в давнішу історію Радомишля, то дізнаємося, що завдяки архімандритові Києво-Печерського монастиря Єлисею Плетенецькому, відомому організатору відновлення книгодрукування в Києві, місто отримало поштовх до свого подальшого розвитку. Для потреб Стрятинської друкарні, яку було перевезено до Києва, він збудував у монастирській вотчині Радомисль папірню. Отже, Радомисль виробляв і постачав папір для книжок, що видавалися в Києві.

Інший аспект всеукраїнської значущості Радомисля висвітлено в розповіді про те, як і чому Радомисль став резиденцією митрополитів Української уніатської (греко-католицької) церкви.

Характерною особливістю книжки Геннадія Цвіка, як на мене, є те, що, серед тем, що притлумлювалися історіографією радянських часів, більш розгорнуто подано тему національно-визвольних змагань українського народу в XX столітті.

Праця доповнена багатим джерельним апаратом, а також іменним покажчиком, що полегшить роботу з текстом науковцям, студентам та учням.

Під час презентації редактор і видавець Валерій Косенко коротко познайомив присутніх зі структурою книжки.

Автор розповів про цікаві моменти своєї краєзнавчої діяльності, детальніше зупинився на окремих моментах, пов’язаних із книжкою «Історія Радомишля».

node-890-7Також виступили директор Музею історії міста Бердичева, голова Житомирської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Павло Скавронський; один із рецензентів книжки «Історія Радомишля» кандидат історичних наук Геннадій Махорін; голова обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Святослав Васильчук; поет, лауреат премії імені Володимира Свідзінського, член Національної спілки письменників України та Національної спілки краєзнавців України Анатолій Сірик. Вони побажали Геннадієві Цвіку творчого натхнення, нових книжок з історії Радомишля та успіхів у краєзнавчій діяльності.