Архів категорії: Hаціональна спілка краєзнавців України

Сучасний стан і перспективи розвитку козацької педагогіки

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Інститут  проблем виховання НАПН України

Науково-дослідний інститут козацтва Інституту історії НАН України

Національна  спілка краєзнавців  України

 

ІІ  ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

 

Сучасний стан і перспективи розвитку козацької педагогіки в національному освітньому просторі України.

Інформаційний лист-запрошення

Шановні колеги !

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасний стан і перспективи розвитку козацької педагогіки в національному освітньому просторі України», яка відбудеться 25 жовтня 2013 року ( початок о 10.00. за адресою м. Київ. вул. Пирогова 9,

 центральний корпус  НПУ імені М.П. Драгоманова).

Плануються такі  тематичні напрями конференції:

– наукові засади розвитку козацької педагогіки;

– сучасний стан та перспективи впровадження козацької педагогіки в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах;

– теорія та методика козацької педагогіки;

– діяльність громадських організацій, які сприяють розвитку козацької педагогіки.

Голова оргкомітету конференції – Руденко Ю.Д., доктор педагогічних наук, професор  Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

Контактні особи: Руденко Юрій Дмитрович (д. т. 553 – 44 – 72,  м. т. 093 – 912 – 84 – 36), Мельничук Юрій Леонідович (м. т. 096-298 – 11 – 72, електронна адреса – mykray2006@mail.ru), Федоренко Олександр Анатолійович ( м. т. 097 – 243 – 77 – 23, електронна адреса –  Fedorenko 2000@ukr.net).

 

«Наукові студії М.І. Сікорського»

«Наукові студії М.І. Сікорс?...

10-11 жовтня 2013 року в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» відбулася міжнародна історико-краєзнавча конференція «Наукові студії Михайла Івановича Сікорського», присвячена 90-річчю з дня народження М.І. Сікорського. На конференції були представлені, крім українських, дослідження музейників Російської Федерації (музей народного дерев’яного зодчества «Вітославліци» м. Великий Новгород), республіки Білорусь (Білоруський державний музей народної архітектури та побуту), Литви (Тракайський історичний музей).

До програми конференції було включено 100 доповідей та виступів, загалом у її роботі взяло участь 108 науковців, серед яких – 1 член-кореспондент НАН України, 2 доктори наук, 18 кандидатів історичних наук, 5 кандидатів філософських наук, 1 кандидат мистецтвознавства.

До учасників конференції з вітальним листом звернувся голова Національної спілки краєзнавців, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України Олександр Петрович Реєнт. Плідної роботи, наукових дискусій, нових відкриттів, збагачення цікавими ідеями та відкриттями учасникам конференції побажали заступник директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України Віктор Васильович Вечерський та генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Павло Олександрович Довгошия

Учасники конференції відвідали могилу Михайла Івановича Сікорського на Заальтицькому кладовищі, Меморіальну кімнату М.І. Сікорського, ознайомилися з фотовиставкою «Михайло Сікорський. Літопис життя…» в Музеї Заповіту Т.Г. Шевченка.

В актовій залі дитячої музичної школи імені Павла Сениці відбулася презентація колективної монографії «Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу», присвяченої 90-річчю з дня народження патріарха музейної справи М.І. Сікорського. Колективна праця, підготовлена колегами та друзями М.І. Сікорського, є результатом напруженої пошукової роботи всього музейного колективу НІЕЗ «Переяслав». Дослідники мобілізували величезну джерельну базу, залучили до висвітлення теми значну кількість респондентів. Під час написання книги автори використали матеріали архівів, численні спомини сучасників, періодику.

11 жовтня 2013 року в приміщенні районного будинку культури відбувся вечір пам’яті, присвячений 90-річному ювілею видатного музеєзнавця – Михайла Івановича Сікорського. На ньому були присутні учасники Міжнародної історико-краєзнавчої конференції «Наукові студії Михайла Івановича Сікорського», колеги, друзі Михайла Івановича, музейні працівники, жителі міста. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять М.І. Сікорського. Були покладені квіти до могили Михайла Івановича.

Відкрив вечір заступник генерального директора з наукової роботи НІЕЗ «Переяслав» Юрій Віталійович Коптюх. Зі словами пошани виступили представники міської ради та районної державної адміністрації. Сказав теплі слова пам’яті про Героя України М.І. Сікорського та подарував авторські книги його близький друг скульптор Ігор Семенович Зарічний – автор багатьох пам’ятних об’єктів у м. Переяславі-Хмельницькому, зокрема – пам’ятних знаків «Слову о полку Ігоревім» та Тарасу Трясилу, пам’ятника Г.С. Сковороді, що на території педагогічного університету.

На вечорі виступив квартет музичної школи ім. П.Сениці м. Переяслава-Хмельницького «Модус Венді», прозвучали пісні у виконанні працівників Заповідника Наталії Костюк, Олега Малика, Миколи Сидоренка, працівника районного будинку культури Миколи Гриценка, соліста Народного хору «Жайвір» Баришівського районного будинку культури Івана Власого.

У фойє районного будинку культури того дня демонструвалася фотовиставка місцевого фотографа Віктора Сокола «Моє життя – мої музеї», присвячена Михайлу Івановичу Сікорському.

Завершилися Дні пам’яті М.І. Сікорського 14 жовтня 2013 року виступом духовного хору Києво-Печерської Лаври в приміщенні Покровської козацької церкви на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

————————————————————-

 

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у

Міжнародній історико-краєзнавчій конференції

«Наукові студії М.І. Сікорського», присвяченій 90-річчю з дня народження видатного патріарха музейної справи і краєзнавця М.І.Сікорського,

що відбудеться 10-12жовтня 2013 р. у м. Переяславі-Хмельницькому,

Київської області.

На конференції будуть обговорюватися наступні проблеми:

1. Історія Переяславського краю з найдавніших часів до сьогодення. Історіографія історичних та краєзнавчих досліджень Переяславщини. Визначні постаті Переяславщини та їх роль у вітчизняній і світовій історії.

2. Внесок М.І. Сікорського у розвиток музейної справи України. Засновники нових музеїв в Україні. Фундатори музейних колекцій.

3. Проблеми музеєзнавства та стан розвитку музейної справи в Україні.

4. Матеріальна, нематеріальна та духовна культура українського народу. Історико-етнографічне вивчення культури та етнічної історії українського народу на Переяславщині.

5. Актуальні питання охорони, збереження та використання пам’яток і об’єктів культурної спадщини: стан, проблеми та перспективи. Досвід та практика реставрації, консервації, реабілітації та музеєфікації пам’яток і об’єктів культурної спадщини.

6. Діяльність Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

7. Історія археологічних досліджень на Переяславщині. Новітні археологічні дослідження Середнього Подніпров’я. Археологічні матеріали в музейних зібраннях.

Просимо заявити про участь у конференції, повідомити відомості про автора (авторів) та тему доповіді до 15 вересня 2013 р.

Тексти доповідей надсилати не пізніше 20 вересня 2013 р. на адресу організаційного комітету конференції:

08400, Україна, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 8 або електронною поштою: studiyi@ukr.net

Контактні особи:

Ткаченко Наталія Григорівна, завідувач науково-дослідного відділу Музей історії Української Православної Церкви. Тел.: 097-812-63-88; 04567-5-28-55.

Більченко Інна Валеріївна, завідувач науково-дослідного відділу Меморіальний музей Г.С. Сковороди. Тел.: 099-357-90-91; 093-404-81-00; 04567-5-14-48.

Вимоги до оформлення доповідей учасників:

Тексти доповідей (українською або російською мовою) надсилаються у паперовому та електронному вигляді.

Структура доповіді повинна складатися з наступних блоків:

– Шифр УДК (у лівому верхньому куті);

– Прізвище та ініціали автора, співавторів (у правому верхньому куті, нижче – назва населеного пункту, у якому було підготовлено доповідь);

– Назва доповіді (нижче, по центру);

– Анотація (українською мовою, під назвою доповіді);

– Ключові слова;

– Текст доповіді (містить наступні елементи: постановка проблеми, наукова новизна та актуальність теми, стан наукової розробки проблеми, виклад основного матеріалу дослідження, висновки);

– Список використаних джерел та літератури подається за алфавітом, після тексту статті, згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» та охоплює всі наведені у тексті посилання, які подаються за наскрізною нумерацією у квадратних дужках, усередині тексту (напр.: [4, с. 21], де 4 – порядковий номер у списку використаних джерел, 21 – номер сторінки);

– Прізвища та ім’я автора, співавторів (англійською мовою, у правому верхньому куті, нижче – назва населеного пункту, у якому було підготовлено доповідь);

– Назва доповіді (англійською мовою, нижче, по центру);

– Ключові слова (англійською мовою, нижче);

– Анотація (англійською мовою, нижче);

– Ілюстрації (за їх наявності у доповіді) повинні бути чіткими та контрастними. Під ілюстрацією проставляється її порядковий номер та зазначається назва ілюстрації;

– Ширина таблиць (за їх наявності у доповіді) не повинна перевищувати ширину тексту. Над таблицею проставляється її порядковий номер та зазначається назва таблиці.

Доповідь повинна бути набрана у текстовому редакторі MS Word, шрифтом Times New Roman, 14 кеглем із інтервалом 1,5. Поля сторінки: верхнє та нижнє – 2 см., ліве – 3 см., праве – 1,5 см. Обсяг доповіді – 8-12 сторінок формату А4. Нумерацію сторінок не проставляти.

Відомості про автора (авторів) необхідно оформити за наведеною схемою: прізвище, ім’я, по-батькові (повністю), науковий ступінь, вчене звання, місце роботи та посада, контактні телефони та адреса (адреси).

Відповідальність за достовірність поданих фактів, цитат, цифр, прізвищ тощо несуть автори матеріалів. Організаційний комітет залишає за собою право відхиляти неякісні матеріали без пояснення причин.

Запрошення на конференцію буде надіслано учасникам додатково.

Проїзд, проживання та харчування – коштом учасників. Оргкомітет конференції пропонує учасникам інформацію про місця та умови проживання і харчування.

Матеріали конференції будуть опубліковані в збірнику наукових праць «ПЕРЕЯСЛАВІКА».

Організаційний комітет конференції

Додаток ІДодаток ІI

Вшанування пам’яті видатного державного та громадського діяча, Героя України, Академіка П.Т.Тронька

А що МИ залишимо нащадкам?...

12 вересня 2013 року минуло два роки з дня смерті видатного державного та громадського діяча, Героя України, Академіка П.Т.Тронька.
Правління Фундації імені П.Т.Тронька зініціювало щорічні збори представників громадськості із вшанування пам’яті П.Т.Тронька.
З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета участь у заходах взяв керуючий справами Київської патріархії, намісник Свято-Михайлівского Золотоверхого монастиря єпископ Вишгородський Агапіт.
Цьогорічні збори розпочалися з покладання квітів на могилі покійного П.Т.Тронька на Байковому кладовищі.
Перед початком засідання, яке відбулося в актовій залі Київської православної богословської академії у Михайлівському соборі Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря була відслужена заупокійна панахида, яку очолив намісник монастиря Преосвященний єпископ Агапіт.
Довідка. П.Т.Тронько особисто ініціював і доклав вирішальних зусиль для відтворення у Києві пам’яток часів України-Руси: Золотих воріт, ансамблю Михайлівського Золотоверхого монастиря, Успенського собору Києво-Печерської лаври. Був головою Комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України (1995-2001) та головою правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О.Гончара (1996–2011).
 
Прес-центр
Свято-Михайлівского Золотоверхого монастиря
 
Фото – Петро Ушкалов

Вітаємо!

24 серпня Указом Президента України № 448/2013 “Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України” за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм Орденом “За заслуги” ІІ ступеня нагороджено голову Національної спілки краєзнавців України Олександра Петровича Реєнта.

Правління НСКУ, Президія Правління, голови обласних організацій Спілки щиро вітають Олександра Петровича з цією високою державною відзнакою.

У Києві відбувся Пленум правління Національної спілки краєзнавців України

12 липня 2013 року у Києві, в конференц-залі Інституту історії України НАНУ (вул. Грушевського, 4, 2 поверх) відбувся Пленум правління Національної спілки краєзнавців України.

Цього дня спілчани відзначили день народження першого голови НСКУ, академіка Петра Тимофійовича Тронька (1915-2011). У програмі роботи Пленуму – покладання квітів на могилу П. Т. Тронька на Байковому цвинтарі, вручення Премії його імені, започаткованої цьогоріч Спілкою, а також розгляд питань щодо організації роботи наукового інституту краєзнавства та обговорення поточних проектів НСКУ.

Загальноукраїнська Премія імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України присуджується за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю у чотирьох номінаціях. Цього року премія вручатиметься вперше. На вручення запрошена донька академіка, керівник благодійної організації «Фундація Героя України, академіка П. Тронька» Лариса Тронько.

У першій номінації “За висвітлення науково-краєзнавчої та громадської діяльності академіка Петра Тронька” премію присуджено посмертно Юрію Данилюку (1958—2005) — одному з ініціаторів відновлення діяльності Спілки краєзнавців, автору понад 300 наукових праць із краєзнавчої тематики та проблем політичних репресій 1920—1980-х рр. в УРСР. Також у цій номінації премію отримають Марія Вощевська — дослідниця історії рідного села Галиця на Чернігівщині та Дмитро Мохорук — відомий колекціонер і автор багатьох художньо-краєзнавчих творів з Івано-Франківщини.

У другій номінації “За науково-організаційну та просвітницьку діяльність в краєзнавстві” Президія правління визначила лауреатами члена правління НСКУ Василя Устименка (м. Київ) — автора, співавтора, упорядника понад 20-ти книжок краєзнавчого характеру і Віктора Прокопчука — директора Наукової бібліотеки, професора Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, доктора історичних наук, члена правління НСКУ.

Третя номінація — “За внесок у музейну та пам’яткоохорону справу” — Віра Комзюк (Волинська обл.) — завідувач Літературно-меморіального музею Лесі Українки, Наталія Пушкар (Волинська обл.) — головний хранитель Волинського краєзнавчого музею, Наталія Булаєвська (Київська обл.) — член правління НСКУ, заступник голови правління Київської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Заслужений працівник культури України, автор понад 100 публікацій, присвячених краєзнавчій та пам’яткоохоронній роботі.

У четвертій номінації “За видання краєзнавчої літератури: монографій, нарисів, описів, путівників, довідників, окремих публікацій, циклів статей тощо” премію Петра Тронька присуджено Станіславу Аржевітіну – члену правління НСКУ, творцю музею-скансену «Старе село» в с. Колочава на Закарпатті, автору трьох книг з історії краю, Валерію Мельнику — автору десятків книг, кількох сотень краєзнавчих та природничих публікацій, присвячених Волині та авторському колективу праці “Криві Коліна крізь терни і роки. В історії села — історія України” (Черкаська обл.): доктору економічних наук Володимиру Мовчану, поету Івану Нерубайському та краєзнавцю, колишньому директору школи Василю Олійнику.

Усім нагородженим присвоюється звання “Лауреат Премії імені академіка Петра Тронька” з врученням Диплома, почесного знака і грошової премії у розмірі 500 грн за кожну номінацію.

Див. також:

Анонс:

http://www.civicua.org/news/view.html?q=2051423 – Громадський простір

http://www.osvita.org.ua/news/72025.html – Освітній портал

http://nauka.in.ua/opportunities/actions/article_detail/8951 – Український науковий клуб

http://news.ukrhome.net/content/22793237/ – ukrhome.net

http://regionews.ua/node/104631 – RegioNews

http://www.istpravda.com.ua/short/2013/07/10/129862/ – Історична правда

http://uk.wikinews.org/wiki/Визначені_лауреати_Премії_імені_академіка_Петра_Тронька – Вікіновини

http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/52478/ – Волинська правда

Звіт:

http://www.day.kiev.ua/uk/news/120713-spilka-kraieznavciv-cogorich-upershe-vruchit-premiyu-im-petra-tronka – газета “День”

http://www.ukurier.gov.ua/uk/news/vitayemo-z-nagorodoyu/ – Урядовий кур’єр

http://oblrada.ck.ua/novini/1368-cherkask-krayeznavc-stali-laureatami-vseukrayinskoyi-premyi.html – Черкаська обласна рада

http://www.trubyna.org.ua/novyny/zakarpatets-stav-pershym-laureatom-premiji-imeni-akademika-petra-tronka/ – “Трибуна”, новини Закарпаття

http://www.kray.ck.ua/districts-news/item/6240-premiya-imeni-petra-tronka-—-u-talnivtsiv#.UidYWn9s9LQ – Черкаський край

http://www.silskivisti.kiev.ua/18978/print.php?n=18545 – “Сільські вісті”

http://www.viche.lutsk.ua/troye-volynyan-staly-laureatamy-vseukrayinskoyi-premiyi-nacionalnoyi-spilky-krayeznavciv-ukrayiny-id15339/ – Віче-інформ

http://www.volynnews.com/news/society/troye_volynyan_otrymaly_premiyu/ – Волинські новини

http://dzvin.org/krajeznavtsi-z-cherkaschyny-staly-laureatamy-vseukrajinskoji-premiji/ – Газета “Дзвін”

http://visnyk.lutsk.ua/2013/07/17/troh-volynyan-krajeznavtsiv-vidznachyly-vseukrajinskoyu-premijeyu/ – Газета “Вісник і К”

http://zik.ua/ua/news/2013/07/16/419508 – ZIK

Щирі вітання!

Щирі вітання!...

Вельмишановний Олександре Петровичу!

Краєзнавці Січеславщини (Дніпропетровщини) щиросердно вітають Вас з днем народження!

Бажаємо Вам міцного здоровя, творчої наснаги, добробуту і довголіття.

Віримо, що завдяки Вам краєзнавчий рух отримає новий стимул до свого розвитку, а ми в свою чергу підтримаємо Вас.

Нехай Вас супроводжують по життю  щирі друзі і близькі, приязні колеги і однодумці. Позитивного Вам настою та емоцій.

Хай здоров’я, радість і достаток,
Сиплються не мов вишневий цвіт,
Хай малює доля з буднів свято,
І дарує Вам багато літ!

Ми Вас любимо, шануємо і зичимо Вам здоров’я, благополуччя, наснаги, всіляких гараздів в подальшому житті і Вашій самовідданій праці на користь України.

Правління Дніпропетровської обласної організації

Національної спілки краєзнавців України

До привітань також долучається Правління Національної спілки краєзнавців України, правління всіх обласних організацій НСКУ.

Експедиція на Яготинщину

Експедиція на Яготинщину...

З метою зібрання матеріалу для фундаментального ілюстрованого публіцистично-документального видання ,,Краєзнавча Шевченкіана України”, присвяченого 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка була організована і проведена 24 квітня 2013 року Науково-краєзнавча експедиція Національної спілки краєзнавців України на Яготинщину. Основними завданнями експедиції було зібрання краєзнавчого матеріалу про перебування на Яготинщині Т.Г. Шевченка, подвижницьку діяльність графа Кирила Розумовського, мистецьку спадщину видатної художниці Катерини Білокур.

Особливе значення має перебування в Яготині Т. Г. Шевченка. Вперше він приїхав сюди в 1843 р. для малювання двох копій з портрету М. Г. Рєпніна. Тут він намалював автопортрет, написав поему “Тризна”, яку присвятив доньці М. Г. Репніна Варварі. Шевченко був у Яготині і в 1844, 1845 та 1859 роках. До Яготинської доби відносяться його «Археологические записи …», малюнок сепією «Шевченко малює селянський двір», та повість «Близнецы». «Всі дні мого перебування колись в Яготині є й будуть для мене низкою чудових спогадів», — писав Т. Г. Шевченко з далекого заслання до В. М. Рєпніної у березні 1850 року.

Участь у експедиції взяли 35 осіб. Серед них – керівники Національної спілки краєзнавців України, фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, науковці Інституту Історії України НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України, Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. Учасники відвідали об’єкти біля річки Трубіж, с. Богданівка (Музей-садибу Катерини Білокур), Яготин (Свято-Троїцький храм (собор), пейзажний парк Садиби Яготин, Музей «Флігель Тараса Шевченка», Яготинську картинну галерею).

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

«Побут, етнографія і фольклор Придніпров’я у минулому і сьогоденні»

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

ДВНЗ «Національний гірничий університет»

Інститут гуманітарних проблем

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Інформаційний лист

Шановні колеги! Запрошуємо до участі у ІІ Всеукраїнській краєзнавчій конференції

«Побут, етнографія і фольклор Придніпров’я[*] у минулому і сьогоденні»,

що відбудеться 29 березня 2013 р.

Пропонується розглянути питання в межах наступних напрямків:

  • Історико-етнографічні особливості населення Придніпров’я
  • Історія повсякденності мешканців Придніпров’я

 Рукописи мають бути оформлені у відповідності з сучасними вимогами. Для участі в конференції просимо подавати матеріали не пізніше 20лютого 2013 р. в електронному вигляді (диск CD або DVD) обсягом до 0,5 умовного друкованого аркуша (до 20 тис. знаків, текстовий редактор Word 97 і вище, шрифт Times New Roman, кегель 14, інтервал 1,5 з полем 20 мм з усіх боків) разом з друкованим примірником за підписом автора або надсилати електронною поштою (адреса зазначена нижче). Основні вимоги: 1) у першому рядку ліворуч вказують індекс УДК; 2) прізвище ім’я по батькові друкувати праворуч згори, 3) нижче через 2 інтервали назва матеріалу великими літерами по центру; 4) по центру нижче назви анотація і ключові слова українською, російською і англійською мовами; 5) Список використаних джерел в кінці тексту в алфавітному порядку, посилання в тексті в квадратних дужках: перша цифра – номер посилання, через кому друга цифра – сторінка (приклад [3, с.15]).

До матеріалів додаються відомості про автора, в яких слід вказати прізвище, ім’я, по батькові автора, науковий ступінь та звання, місце роботи, посаду, сферу наукових інтересів, робочу та домашню адреси, контактні телефони; вказати необхідність у помешканні. Матеріали конференції будуть опубліковані у часописах НГУ, зареєстрованих ВАК України як фахові видання з історії. У зв’язку з вимогами ВАК до публікації просимо обов’язково включати такі елементи: мета, об’єкт і предмет дослідження, історіографія питання, джерела, а також відповідні посилання на літературу і джерела. Оргкомітет залишає за собою право відбору матеріалів. Матеріали надіслані після 20 лютого до розгляду не приймаються.

 

Адреса оргкомітету: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 19, корп. 1, кім. 68, НГУ, Інститут гуманітарних проблем ім. П.Т.Тронька, кафедра історії та політичної теорії.

 

Тел.: (0562) 46-90-45                                                                                              

Заявки надсилати за адресою:                                                         E-mail: alkigor@ukr.net

Матеріали для публікації надсилати за адресою:                          E-mail: bogdan.gall@gmail.com

Відповідальний секретар, доцент                                                                          І.О.Кочергін




[*] Придніпров’я – регіон, який переважно співпадає з межами сучасної Дніпропетровської області, але також включає в себе частину територій колишніх Вольностей Запорозьких та Катеринославської губернії.

Вручення Премії ім. Д.Яворницького Національної спілки краєзнавців України 2012 року

Вручення Премії ім. Д.Яворн?...

24 листопада 2012 р. об 11.30 у Києві, у приміщенні Гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 8) відбудуться Урочистості з нагоди вручення Премії ім. Д.Яворницького Національної спілки краєзнавців України 2012 року.

У заході візьмуть участь представники державних і громадських установ, відомі діячі науки і культури, засоби масової інформації.

Додаткова інформація за тел./факс.: (044) 278-02-38, тел.: 279-13-88.

ДУМАЙ ЛОКАЛЬНО, А ДІЙ ГЛОБАЛЬНО. ПРЕМІЯ ІМЕНІ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО ЗНАЙШЛА СВОЇХ ЛАУРЕАТІВ

ДУМАЙ ЛОКАЛЬНО, А ДІЙ ГЛОБА?...

Наталія АНТОНЮК

м. Київ,

фото Олександра Литвиненка

 

24 листопада у приміщенні Гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова відбулося урочисте нагородження лауреатів Премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України 2012 року.

Найвідомішу  і найпрестижнішу краєзнавчу нагороду отримали директор Центру по дослідженню історії Полтавщини Полтавської обласної ради, Заслужений вчитель України Олександр Білоусько, відомий подвижник краєзнавчого руху України, який відродив і довгий час очолював краєзнавчий рух Житомирщини, доктор географічних наук Микола Костриця та відомий києвознавець і музеєзнавець Дмитро Малаков.

Любов до рідної землі – найкраща муза, яка надихає і допомагає розкривати незвідані сторінки історії. Всі три лауреати премії закохані у свій рідний край – Полтавщину, Житомирщину та Київщину. Ця промениста любов, а ще наполеглива праця допомогли краєзнавцям заслужено отримати премію.

У заході взяли участь представники державних і громадських установ, відомі діячі науки і культури. Голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт у своєму вступному слові відзначив, що «цією найвищою нагородою Спілки відзначили краєзнавців, які своєю діяльністю зробили вагомий внесок в дослідження історії і культури рідного краю, сприяли поширенню знань про неповторну спадщину нашого народу, видатних постатей України».

Першого лауреата Олександра Білоуська, чудово знають на Полтавщині. Закінчив історичний факультет Полтавського державного педагогічного університету. Історик-краєзнавець був ініціатором і безпосереднім учасником створення навчально-методичного комплексу, який включав серію підручників «Історія Полтавщини» для 6-11 класів, 33-томний «Іменний звід Історії Полтавщини», комплекти кольорових репрорукцій «Ілюстрована історія Полтавщини», методичні посібники для вчителів. Завдячуючи діяльності комплексу Полтавська область займає одне з пріоритетних місць впровадження курсу краєзнавства в навчальних закладах.

Втілив у життя низку масштабних науково-дослідних, навчально-методичних і видавничих проектів: «Полтавщина: Природа. Традиції. Культура», «Реабілітовані історією. Полтавська область», «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Полтавська область», «Герої землі Полтавської», «Державотворці Полтавщини», «Митці Полтавщини», «Меценати. Колекції. Виставки».

Олександр Білоусько – автор ідеї, керівник проекту і головний редактор 12-томної «ПОЛТАВІКИ: Полтавської Енциклопедії», для якої написав сотні статей і яка нині перебуває в активному творчому процесі. Цю роботу дослідник вважає наймасштабнішою краєзнавчою роботою Полтавщини.

Олександр Білоусько відзначив, що краєзнавство – це робота по 10-12 годин на день: «Або ти займаєшся краєзнавством, або ти робиш вигляд, що займаєшся краєзнавством. Я належу до того покоління, яке почало серйозно досліджувати темні плями історії у другій половині XX століття. І вже тоді будо зрозуміло, наскільки великий за нами досвід попередників і наскільки попереду ще багато праці.

Нині відкрилися архіви, книгосховища, з’явилася можливість дізнатись про ті сторінки минулого, які були недослідженими.Але краєзнавець повинен знаходити нові ідеї, нові проекти. Життя змінюється і відповідно змінюються завдання перед дослідниками. Ось візьмемо наприклад сучасний стан сучасного села. Дуже складно нині прослідити історію розвитку колгоспу.

Останнім часом краєзнавці велику увагу приділяють релігії, духовності, народній культурі, образотворчому мистецтву – це ті моменти, які дозволяють багато чого додати до вже зробленого».

Білоусько відзначив, що премія ім. Д. Яворницького– це своєрідна акумуляція зробленого. За його словами, будь-яка нагорода зобов’язує: «Це аванс на майбутнє».

Піля нагородження Олександра Білоуська та музичного привітання Олександр Реєнт наголосив: «Нам приємно, що цю урочисту подію з нами розділили наші колеги, колектив Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова – шанованого вищого навчального закладу України». Учасників привітав проректор університету ім. М.П.Драгоманова, доктор історичних наук Богдан Андрусишин.

Згодом у своєму вітальному слові голова Полтавської обласної організації НСКУ, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, доктор історичних наук, професор Олексій Нестуля відзначив, що краєзнавство – це спосіб мислення.

«Це покликання служити Україні, возвеличуючи її. Ми і сьогодні, і на майбутнє будемо ідентифікувати Україну через рідний край і людей що там живуть.

Мабуть ми ще не до кінця усвідомлюємо значення терміну «краєзнавство». Ми ще не до кінця усвідомили значення самого краєзнавства. Бо перед краєзнавцями величезна робота. Нас почали перетинати ще в одному горнилі. Ми живемо в епоху глобалізаційних процесів, в епоху,яка змусила не одну націю задуматись над її майбутнім. Це тяжке випробування для людства. Якщо ми думаємо про майбутнє цього глобального світу, ми повинні оберігати кожну національну культуру, здобутки кожної країни для того, щоб глобальний світ не був одноманітно-безбарвним, а був наповнений спектром тих здобутків і багатств, які має кожен народ. Тому діяльність краєзнавців має не лише загальноукраїнське значення, а й світове. Ми повинні думати і про майбутнє і світу в цілому. Глобалізаційні процеси не повинні нищити те, що робить кожну націю неповторною».

Лауреатів також привітав директор Державного обласного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт.

Другу премію ім. Д. Яворницького Олександр Реєнт передав сину Миколи Костриці, адже сам лауреат не зміг бути присутнім на нагородженні. Син житомирського краєзнавця, теж Микола, – кандидат економічних наук доцент Житомирського державного технологічного університету.

Микола Костриця – фундатор краєзнавчого руху на Житомирщині, доктор географічних наук. Закінчив географічний факультет Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював вчителем, викладачем у вищих навчальних закладах Житомира та  Києва.

У 1990 р. виступив одним із фундаторів відродження Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині, яке діяло в регіоні у 1900-1920 роках, став його керівником, об’єднав розрізнені краєзнавчі осередки Житомирщини, Волині, Рівненщини, Хмельниччини, Тернопільщини, скоординував їх діяльність у єдиному руслі дослідження Волино-Подільського регіону. Організатор понад трьох десятків міжнародних і всеукраїнських науково-краєзнавчих конференцій, які відбулися за останні роки в у Волинсько-Подільському районі.

Автор понад 60 книг значна частина яких з географічного краєзнавства. Багато років очолював обласну організацію та обласний відділ Українського географічного товариства, є дійсним членом зарубіжного Українського історичного товариства ім. Михайла Грушевського (штат Огайо, США) та ін.

Микола Костриця відзначений Міжнародним Біографічним центром (Кембридж, Велика Британія) «За досягнення у ХХІ столітті», його біографію вміщено в довіднику «Who is Who in the World» про 2000 найвидатніших вчених ХХІ століття.

Син Миколи Костриці дуже щасливий, що робота батька визнана на найвищому краєзнавчому рівні.

«Творчість великих людей надихає. Тим паче, коли ця велика людина – твій батько. Я теж займаюсь краєзнавством, але не в таких обсягах. Кілька робіт маю у співавторстві з батьком», – розповів син Костиці.

Микола Костриця також додав: «Думай локально, а дій глобально – це гасло всіх краєзнавців. Від маленького селища до всієї України краєзнавці повинні продовжувати ту локальну справу, яка дасть глобальний результат розвитку краєзнавства, культури, історії, науки».

Цікавим був виступ члена кореспондента Національної академії педагогічних наук України, заслуженого професора, доктора географічних наук, президента Українського географічного товариства Петра Шищенка.

«Ми з Миколою познайомились в селі на збиранні кукурудзи, він – студент-першокурсник, а я – аспірант. Уже тоді він проявив себе як дуже гарний організатор різних подій. Микола мав схильність до багатогранності у своїй краєзнавчих пошуках, знайшов дуже багато невідомих досі постатей, які стосувались саме житомирського краю.

Микола Костиця успішно захистив кандидатську дисертацію. З того часу зявилась пристрасть до того, що він потім назвав Виликою Волинню і включив до неї повністю Житомирську область. Якщо ви подивитесь на деякі нинішні етнографічні карти, то там Волинь чомусь тільки в межах Волинської області. У Костиці Велика Волинь, яка включає велику частину Західного регіону України.

У його подальшій науковій творчості я б виділив регіональну географію. Ніхто крім нього не написав більше про Житомирську область. Він розвивав краєзнавство як наукову галузь і завдяки його працям ми маємо про наш край такі детальні достовірні відомості. Вершиною його творчості стала його робота «Українське географічне краєзнавство: теорія, історія, постаті, практика».

Привітала лауреатаГолова житомирської обласної організації спілки, директор Житомирського краєзнавчого музею Лариса Грузська: «Микола Костиця – це людина, за якою ідуть, яка зрушила інертність і стала лідером краєзнавчого руху на Житомирщині. Він своєю енергетикою та харизмою залучив до краєзнавчої роботи багатьох людей».

Далі прозвучало вітальне слово від голови Бердичівської міської організації Спілки, директора Бердичівської ЗОШ №11 Павло Скавронського: «Микола Юхимович притягував як магніт до себе, давав такі поради, що людина не могла не захопитись краєзнавством. Микола також гарний публіцист. Він має багато статей у періодичній пресі, організовував краєзнавці сторінки, що було великою допомогою вчителям. Микола – чудовий сім’янин, який разом з дружиною виховав двох дітей».

Третю премію ім. Д. Яворницького заслужено отримав Дмитро Малаков. відомий києвознавець та музеєзнавець. Він закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Працює в Музеї історії Києва: завідувач відділом, заступник директора з наукової роботи, старший науковий співробітник.

Є автором 36 книг, а загалом кількість його публікацій на історико-краєзнавчу тематику сягає понад 600.

Дмитро Малаков відомий на Батьківщині та за її межами як знавець київської минувшини, автор численних путівників, які відкривають українцям і світу Україну. Творчий доробок Д.В. Малакова охоплює широке коло історико-краєзнавчих проблем: забудова Києва, київські архітектори, Київ часів Другої світової війни, призабуті особистості, подорожі й путівники по Україні, життя і творчість відомих постатей М.Булгакова, Георгія Малакова, тощо.

Зусиллями Дмитра Малакова створено низку фільмів про відомих українців, увічнено їх пам’ять у меморіальних дошках, друкованих виданнях, громадських заходах.

Лауреат трохи розповів про себе:  «Звідки краєзнавство, звідки любов до того, що привело мене сюди. Народився в Києві. Свої перші враження від навколишього світу від старшого брата Георгія, художника. Далі школа, робота і перша публікація в 1970 році про стан київського заповідника Києво-Печерської Лаври. Вже через два роки – перше звернення до Петра Тронька з приводу того, що треба зробити з Арсеналу, який навпроти Лаври, музей. Коли це сталося ми один одного дуже вітали. Я тоді йому сказав, що ми вже давно про це говорили. Петро Тимофійович відреагував миттєво: «Бачите, які ми були розумні з вами ще тоді». Я дуже шанував цю людину, бо це був справжній дієвий патріот України.

Я 12 років працював на заводі «Арсенал», чим дуже пишаюсь. Там публікувався у заводській багатотиражці з приводу історії заводу, київських пам’яток, історії Чернігівщини. Тобто роботи по краєзнавчій тематиці тривали понад 40 років. Потім 15 років працював в Інституті містобудування, звідки були відрядження по всій Україні. Перша книжка вийшла років 30 тому в Москві. Потім було дослідження київських тем – це і забудова міста, і видатні кияни, і історія Києва часів війни».

Дмитро Малаков наголосив: «Я пишаюсь тим, що все життя робив те, що мені цікаво. Я люблю Київ і мені подобається відкривати його для киян».

Київський лауреат не зупиняється у своїх творчих планах: «Робота триває. Чекаю своїх спонсорів для видання ще понад 10 книжкових видань».

На урочистій церемонії прозвучало привітання від Голови Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Григорія Савченка: «Три лауреати – це вже неординарно. Три людини неординарні і три людини, які дійсно зробили дуже багато. Їхня борозна, яку вони прокладали своєю роботою, – та борозна, якою можна ще довго ходити».

Григорій Савченко відзначив, що у Дмитра Малакова навіть невеличкі збірки розліталися тиражем 80 тисяч примірників. Він також наголосив, що архітектора Владислава Городецького киянам відкрив саме Дмитро Малаков.

Прозвучало вітання від завідуючого інституту географії ім. Грушевського, головного редактора журналу «Пам’ятки України» Ігоря Гирича: «Дмитро Малаков поєднує історичні знання із мистецькими, він митець Києва. Слід відзначити його небайдужість до національного Києва, він відкриває український бік української столиці. Попри свій чималий творчий доробок, Дмитро Малаков дуже скромна людина».

Нагородження лауреатів Премії імені Дмитра Яворницького завершилося творчими виступами студентів університету ім. М.П.Драгоманова.

Попереду в українських краєзнавців нові творчі плани, наполеглива робота над складанням історичної мозаїки нашого минулого та нові нагороди.