23 грудня 2016 року у приміщенні Дніпровської міської ради представники мерії, науковці та відомі архітектори взяли участь в роботі круглого столу на тему: «Олександр Поль і питання увічнення його пам’яті в місті Дніпро». У ньому взяли участь директор департаменту гуманітарної політики міськради Геннадій Глядчишин, начальник управління культури департаменту гуманітарної політики міськради Євген Хорошилов, головний архітектор Дніпра Дмитро Волик, голова правління Дніпропетровської обласної організації НСКУ Ігор Кочергін та провідні історики міста.
Олександр Поль — одна із ключових постатей історії Дніпра. Деякі науковці називають його Колумбом Придніпров’я. Завдяки відкриттям і діяльності видатного українського дослідника-археолога та краєзнавця місто сформувалося як потужний індустріальний центр. Його краєзнавчі дослідження лягли в основу історичного музею імені Д.І.Яворницького. У ХІХ столітті Поль здійснив інвестиційний прорив, що змінив історичний розвиток південно-східної України.
Сьогодні мало жителів нашого міста і країни знають про цю видатну людину. Під час круглого столу його учасники обговорили питання визначення місця поховання Олександра Поля і запропонували заходи, які дозволять містянам дізнатися більше про життя і діяльність видатного краєзнавця.
«Поль змінив наш регіон. Він жив у 19 столітті та належав до дворянського стану, але опікувався не тільки ним, а й фактично всім населенням губернії. Через свою активну громадянську позицію був задіяний у всіх сферах життя суспільства: економічній, соціальній, культурній», — пояснив очільник краєзнавців області Ігор Кочергін.
Старший науковий співробітник, завідувач відділу історичного музею імені Д. І. Яворницького Валентина Лазебник розповіла, що у 1987 році в міську раду надійшла перша пропозиція увічнити пам’ять Олександра Поля. Одним із головних завдань було виявлення місць, пов’язаних з його іменем.
У 1996 році у Севастопольському парку розпочалося будівництво Церкви адвентистів сьомого дня. Під час цих робіт будівники знайшли склеп з останками поховання та звернулися до історичного музею з проханням пояснити, що то було. Історики вирішили, що деякі з цих останків могли належати Полю. Однак експерти визначили, що це не так. А в 1997 році було створено групу з питань благоустрою Севастопольського парку. Одним із її завдань було визначення місця поховання краєзнавця. Визначили, що Поля поховали в районі Лазаревської церкви, де приблизно 160 років тому було Севастопольське кладовище.
«Найголовніше наше завдання — підтвердити місце поховання Поля, — підкреслив начальник управління культури департаменту гуманітарної політики міськради Євген Хорошилов. — Друге завдання — розробити перелік заходів з канонізації цієї унікальної особистості. Плануємо проводити лекції та інші просвітницькі заходи для городян. Створюватимемо і наукові відеоролики, присвячені Олександру Полю. А на місці його могили встановимо пам’ятник».