Архів категорії: Одеська обласна організація

22-й випуск історико-краєзнавчого наукового альманаху “Південний Захід. Одесика”

Одессіка_22Вийшов друком 22-й випуск історико-краєзнавчого наукового альманаху «Південний Захід. Одесика — Юго-Запад. Одессика».

Статті,  вміщені у виданні, згруповано за наступними рубриками: “Степи Лукомор’я”, “Одеські старожитності”, “Край в епоху диктатур”, “Обличчя земляків”, “Студентська трибуна”, “Спогади Одеситів”, “Книжкова полиця краєзнавця”.

pdfПовнотекстовий варіант 22-го випуску альманаху.

Читати далі 22-й випуск історико-краєзнавчого наукового альманаху “Південний Захід. Одесика”

VI Міжнародна наукова конференція “Південь України: етно-історичний, мовний, культурний та релігійний виміри”

Конференція_Південь УкраїниНаціональна спілка краєзнавців запрошує до участі в VI Міжнародній науковій конференції “Південь України: етно-історичний, мовний, культурний та релігійний виміри”.

Інформаційний лист

Конференція відбудеться 28–29 квітня 2017 року на кафедрі українознавства, історико-правових та мовних дисциплін Одеського національного морського університету.

Реєстрація учасників конференції відбуватиметься 28 квітня з 9.00 до 9.45 у вестибюлі головного корпусу університету (вул. Мечникова, 34).

Збірник наукових статей за традицією буде видано до початку роботи конференції.

Проблемне поле конференції:

  • Історія народів та етносів Півдня України у часи імперій, тоталітаризму, демократії.
  • Проблеми української та іноземної термінології і термінографії, мовні взаємовпливи.
  • Духовність, традиції та обрядовість української та “сусідніх” етнокультур.
  • Історія християнських церков та долі інших конфесій у регіоні.
  • Роль архівних установ, музеїв та виставок у збереженні та популяризації культурно-історичної спадщини.
  • Міжнародні, правові та міжрегіональні зв’язки і відносини.

В рамках конференції передбачається проведення круглого столу “Декомунізаційні процеси в країнах єврорегіону Нижній Дунай: засоби, досвід, наслідки…”. Організатори конференції запрошують дослідників із зазначеної проблематики до виступу з доповіддю (обсяг доповіді до 8 стор.).

Читати далі VI Міжнародна наукова конференція “Південь України: етно-історичний, мовний, культурний та релігійний виміри”

21-й випуск історико-краєзнавчого наукового альманаху “Південний Захід. Одесика”

Одесика_21 вип.Вийшов друком 21-й випуск історико-краєзнавчого наукового альманаху «Південний Захід. Одесика – Юго-Запад. Одессика».

Статті,  вміщені у виданні, згруповано за наступними рубриками: “Степи Лукомор’я”, “Одеські старожитності”, “Край в епоху диктатур”, “Обличчя земляків”, Одеса нашого покоління. До 220-ї річниці Одеського судоремонтного заводу”, “Студентська трибуна”, “Наші ювіляри”, “Книжкова полиця краєзнавця”, “Конференції”.

Читати далі 21-й випуск історико-краєзнавчого наукового альманаху “Південний Захід. Одесика”

Ювілейний 20-тий випуск історико-краєзнавчого наукового альманаху “Південний Захід. Одесика”

maxresdefaultНещодавно вийшов друком 20-ий випуск історико-краєзнавчого наукового альманаху «Південний Захід. Одесика – Юго-Запад. Одессика».

За 10 років існування видання у ньому друкувалися бл. 120 авторів з України (з Одеси, Києва, Харкова, Львова, Миколаєва, Херсона, Дніпропетровська, Полтави, Івано-Франківська, Рівного, Донецька, Сімферополя, Ізмаїла, Первомайська), Франції, Молдови, Росії. Альманах співпрацює з Інститутом історії України НАН України, Національною спілкою краєзнавців України (на їхніх сайтах розміщені випуски альманаху, альманах формував число журналу «Краєзнавство»), Одеським національним університетом, Державним архівом Одеської області, Одеським Будинком вчених, Одеським літературним музеєм.

Читати далі Ювілейний 20-тий випуск історико-краєзнавчого наукового альманаху “Південний Захід. Одесика”

18-й і 19-й альманах “Одесика”

«Південний Захід. Одесика – Юго-Запад. Одессика» – історико-краєзнавчий науковий альманах, що видається у Одесі два рази на рік з початку 2006 р.

Завантажити №18 альманаху

Завантажити обкладинку №18

Завантажити №19 альманаху

Звіт про роботу Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України у 2014 році

№ п/п Назва заходу Дата проведення Місце проведення Відповідальні
1 Обговорено виконання плану роботи на 2014 рік січень Одеса Кушнір В.Г.
2 Проведено низку передач на місцевих телеканалах на тему традиційних новорічних свят українців січень Одеса Кушнір В.Г., Петрова Н.О.
3 Розроблено програми збору польових матеріалів з усної історії населення Кодимського району лютий Одеса Кушнір В.Г.
4 Запропоновано концепції «Переліку об’єктів культурної спадщини Одеської області для розвитку туризму». лютий Одеса Полторак В.М.
5 Розроблені критерії для відбору історичних об’єктів березень Одеса Полторак В.М.
6 Зафіксовано на місцевості та оформлено карти об’єктів Одещини, пов’язаних з історією козацтва, сформульовані пропозиції щодо встановлення одностильових пам’ятних знаків та інформаційних стендів на місцях їхнього розташування. квітень Одеса Полторак В.М.
7 Участь у складі Робочої групи з числа працівників одеських музеїв та громадськості у діяльності по розробці тематико-експозиційного плану Одеського музею морського флоту. травень Одеса Гриськов А.С., Кушнір В.Г.
8 Проведено міжнародну конференцію «Одеські етнографічні читання. Етнокультура порубіжжя: локально-територіальні особливості». червень Одеса Кушнір В.Г., Петрова Н.О.
 9 Видано збірку матеріалів конференції «Одеські етнографічні читання. Етнокультура порубіжжя: локально-територіальні особливості. / Збірка наукових праць.- Одеса: ОНУ, 2014. -419 с. червень Одеса Кушнір В.Г., Петрова Н.О.
10 Проведено підсумок конкурсу «Поляки Кодимщини в усній історії» та нагороджено переможців спільно з Генеральним Консульством Польщі в Одесі. червень Кодима Кушнір В.Г., Петрова Н.О.,Томаш Капусняк.
11 Створено відеоролик про традиційне ткацтво на Кодимщині червень Кодима Кушнір В.Г., Петрова Н.О.
12 Проведено семінар з народними вишивальницями Кодимщини на тему «Традиційна орнаментика ткацьких виробів Кодимщини» липень Кодима Кушнір В.Г., Петрова Н.О.
13 Проведено польові дослідження у Кодимському районі, Балті, Ананьєві, Білгород-Дністровському, Ізмаїлі, Кілії, Вилковому, Тарутиному, Петрівці Комінтернівського р-ну, Саврані та оформлення туристичних планів визначних пам’яток цих містечок. червень-серпень Одеська область Кушнір В.Г., Петрова Н.О., Полторак В.М.
14 Підготовлено документацію щодо пропозиції включення системи каналів селища Вилкового до державного реєстру пам’яток культурної спадщини за категорією «унікальна пам’ятка містобудування». вересень Одеса  Кушнір В.Г., Полторак В.М.
15 Проведено студентське свято «Парад етносів Придунав’я», в програмі якого знайомство студентів і викладачів факультету з традиціями, культурою, кухнею, звичаями та обрядами етносів, що традиційно мешкають (або мешкали) на українських землях Південної Бессарабії жовтень Ізмаїл Циганенко Л.Ф.
16 Проведено етнографічні реконструкції традиційних звичаїв та обрядів українців Одещини на основі матеріалів польових досліджень 2014 року. грудень Одеса Петрова Н.О.

Голова правління Кушнір В.Г.

ІV МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ: ЕТНОІСТОРИЧНИЙ, МОВНИЙ, КУЛЬТУРНИЙ ТА РЕЛІГІЙНИЙ ВИМІРИ»

ІV МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕ...

26-27 квітня 2013 року в Одеському національному морському університеті (ОНМУ) відбулася ІV Міжнародна наукова конференція «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри», яка була ініційована та проведена кафедрою «Українознавство та іноземні мови». Співорганізаторами проведення наукового форуму стали Інститут історії НАН України та Національна спілки краєзнавців України. Проведення заходу стало можливим завдяки фінансовій підтримці народного депутата України С. Р. Гриневецького та приватного підприємця І. І. Омельченка.

Широкий спектр проблематики конференції привернув до неї увагу 100 учасників, серед яких значиться 19 докторів наук, професорів, 45 кандидатів наук, доцентів, решта – наукові співробітники, викладачі, докторанти, аспіранти, магістри, студенти, краєзнавці, представники громадських та культурно-національних організацій та місцевих органів влади. Географія конференції охоплювала учасників 23 вищих навчальних закладів, трьох науково-дослідних установ України та 12 вишів з чотирьох європейських країн (Молдова, Німеччина, Російська Федерація, Румунія).

Не порушуючи усталеної традиції, організатори конференції до початку форуму видали збірку матеріалів (Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри: зб. наук. праць ІV Міжн. наук. конф., 26–27 квіт. 2013 р., Одеса / Відп. ред. М. І. Михайлуца. – Одеса: ВМВ, 2013. – 440 с.), надавши кожному учаснику авторські екземпляри. У науковому збірнику представлено 92 доповіді та повідомлень, з яких 13 – було винесено на «круглий стіл», а інші було презентовано науковому загалу на п’ятьох секційних засіданнях.

Відкрив конференцію за традицією завідувач кафедрою «Українознавство та іноземні мови» ОНМУ, докт. іст. наук, проф. М. І. Михайлуца.

З привітальним словом до присутніх звернувся проректор ОНМУ докт. техн. наук, професор С. В. Руденко, який підкреслив, що невипадково проведення даної конференції відбувається саме в Одесі, історія якої яскраво відображена розмаїттям етносів, мов, культур та релігій, всього півдня України. Він звернувся з подякою до усіх, хто зацікавився проблематикою конференції та висловив впевненість, що її учасники з нових позицій, на базі нових підходів, методологічних напрацювань та матеріалів, без ідеологічних догм і штампів розкривають цікаві та маловідомі аспекти життя півдня України у різні часи її історичного розвитку.

З вітальними словами до учасників конференції також звернулися член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії НАН України, Голова Правління Національної спілки краєзнавців України, докт. іст. наук, проф. О. П. Реєнт та заступник директора Департаменту зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції, начальник Управління зовнішніх зносин та європейської інтеграції Одеської обласної державної адміністрації Я. О. Різникова.

На «круглому столі», який працював за темою «Південь України. 1913-й: сто років до і після», першим виступив член-кореспондент НАН України, проф. О. П. Реєнт, який в своїй доповіді презентував програму розвитку краєзнавства в Україні на період до 2025 року. Метою програми, як зазначив Голова Президії Національної спілки краєзнавців України, є активізація науково-дослідної діяльності, спрямованої на розвиток краєзнавства, залучення широкої громадськості до національної, культурної спадщини, здійснення науково-організаційних і видавничих заходів.

Питанню наукового визначення терміна «українська нація» у сучасній українській історіографії на підставі цілісного, комплексного вивчення української нації шляхом інтеграції надбань теоретико-методологічних засад різних галузей науки присвятив доповідь Д. В. Толочко, канд. іст. наук, науковий співробітник Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії.

Докт. іст. наук, професор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Т. Г. Гончарук у своїй доповіді комплексно розглянув аспекти економічного розвитку Одеси ХІХ ? початку ХІХ століття в контексті втілення в місті ідеї «вільного порту» в різних її проявах. Від вивчення одеського порто-франко 1819–1859 рр. до функціонування Вільної економічної зони в Одеському порту на початку ХХІ століття.

Історії невдалого ювілею Одеського національного університету імені І. І. Мечникова присвятив доповідь докт. іст. наук В. М. Хмарський, професор цього ж університету. Розкриваючи причини, які призвели до не святкування першого півсторічного ювілею найстарішого вищого навчального закладу на півдні України, який припадав на 1915 рік, вчений наголосив, що історія з невдалим ювілеєм стала вельми симптоматичною і знаковою для всіє доби пізньої імперії.

Доповідь Я. О. Різникової ? «Реалізація державної етнонаціональної політики: здобутки, виклики, шляхи вдосконалення (на прикладі Одеського регіону)», в контексті сучасних соціально-політичних подій в країні викликала жваве обговорення та шквал запитань. У підсумку чиновник наголосила, що реалізації «державної політики в етнонаціональній сфері можна досягти завдяки максимально повному розподілу функції державного управління по управлінських функціях органів державної влади, органів місцевого самоврядування і національних громадських організацій».

Інший напрямок у роботі «круглого столу» ? «К вопросу о создании и функционировании украинских секций на Северном Кавказе в период украинизации» ? задав у своєму виступі В. З. Акопян, канд. іст. наук, доцент П’ятигорського державного лінгвістичного університету. Науковець довів, що національні підрозділи українців на Північному Кавказі в 20-ті роки ХХ ст. були створені для здійснення політики радянської влади, орієнтованої не стільки на корінні національні інтереси, а на потреби утвердження в країні режиму більшовиків, але водночас, саме існування цих державних підрозділів, представництво у владних структурах українців спонукало місцеві органи влади враховувати національні потреби, зокрема мовні.

Порівняльному аналізу спільностей і відмінностей поглядів двох видатних особистостей української культури та історії ? С. О. Єфремова та Г. С. Костюка, на місто Одесу й настрої місцевого населення влітку 1928 року («рік великого перелому») на підґрунті епістолярної спадщини двох діячів присвятила свою наукову розвідку канд. іст. наук, доц. Запорізького національного технічного університету Л. В. Турчина. Доповідач дійшла висновку, що наявність та використання двох наративних джерел знаних постатей значно збагачує й доповнює знання суспільно-політичної ситуації в один з переламних періодів радянського часу.

Історії православного життя на Одещині у трагіпросторі першої половини ХХ століття присвятив виступ докт. іст. наук, проф. Одеського національного морського університету М. І. Михайлуца. Використовуючи інтерактивні засоби він розповів про трагічну історію Церкви у передвоєнні десятиліття, яка в роки Другої світової війни трансформувалася у державну трагедію та «домалювала сюрреалістичну картину-драму» радянського суспільства.

Актуальним питанням Другої світової війни як науковому і суспільному феномену приурочив доповідь завідувач відділу Інституту історії НАН України докт. іст. наук, проф. О. Є. Лисенко. Провідний український історик Другої світової війни наголосив на важливості не заангажовано репрезентувати політичні ідеї та погляди в дослідженні цього складного та суперечливого періоду новітньої історії.

Докт. іст. наук, проф. Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Д. П. Урсу презентував доповідь на малодосліджену тему в українській історіографії ? «Міжнародні аспекти репатріації через Одесу іноземних і радянських громадян у 1945–1946 роках», в якій йшлося про багатовекторне переміщення громадян різних країн у повоєнні роки через Одесу.

На документах архіву Служби безпеки України була побудована доповідь на тему «З історії дисидентського руху на Одещині у другій половині 1950-х ? 1970-ті роки», яку представив старший науковий співробітник Інституту історії НАН України, канд. іст. наук, доцент О. Г. Бажан. Вчений розповів, що опозиційний рух на Одещині визрів за умов процесу десталінізації в СРСР, охопив різні соціальні верстви радянського соціуму та мав тісні зв’язки з нонконформістськими колами в Києві та Москві.

Підводячи підсумки круглого столу та конференції вцілому, її учасники висловили задоволення від спілкування, погодилися з необхідністю продовження міжнародного діалогу професійних істориків України, Росії, Румунії, Молдови, Німеччини щоби восторжествувала правда без ідеологізації, міфологізації та фальсифікації історичної пам’яті.

З метою піддати глибшому аналізу історичну свідомість, що функціонувала в культурах народів півдня України, а також чинники, котрі сприяли її формуванню й трансформаціям організаторами конференції було запропоновано кілька тематичних напрямків, проблемні поля яких були сконцентровані в рамках тематик п’яти секційних засідань, якими керували провідні фахівці: Секція 1. «Історія народів та етносів Півдня України в часи імперій, тоталітаризму, демократії» (модератор – канд. іст. наук, доц. Т. С. Вінцковський); Секція 2. «Проблеми української та іноземної термінології і термінографії, мовні взаємовпливи» (модератор – канд. пед. наук, викладач О. С. Целих); Секція 3. «Духовність, традиції та обрядовість української та «сусідніх» етнокультур» (модератор – докт. іст. наук, проф. І. І. Тюрменко); Секція 4. «Історія християнської церкви та доля інших конфесій у регіоні» (модератор – канд. іст. наук, доц. Н. М. Діанова); Секція 5. «Міжнародні, правові та міжрегіональні зв’язки і відносини» (модератор – докт. іст. наук, проф. О. П. Тригуб).

Під час роботи секцій було повідомлено чимало нових фактів та цифрованих даних, наукових положень, які безперечно, сприятимуть подальшому розвитку багатьох галузей гуманітарних наук. Роботу всіх секцій супроводжували змістовні дискусії.

У другий день конференції її учасники поділилися на дві групи та взяли участь в запланованих екскурсіях. Перша група відвідала Аккерманську фортецю, побудовану на місці античного полісу Тіра (м. Білгород-Дністровський). Друга група учасників взяла участь у пішохідній екскурсії давньою частиною Одеси та переглянула експозиції Історико-археологічного музею.

Наприкінці конференції модератори секцій підвели підсумки роботи, підкреслили гідний науковий рівень доповідей та повідомлень, їхню різноманітну та цікаву тематику. Учасники конференції висловили подяку оргкомітету за проведення наукового форуму, і виразили побажання продовжити співпрацю у форматі даної конференції, яка є невід’ємною частиною розвитку спілкування.

Валерій Левченко, Галина Кязимова (Одеса)

Збірник конференціїПрограма конференції

ЗВІТ Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України за 2012 рік

1.Організаційна діяльність

1.1.Завершена робота щодо організації осередку спілки краєзнавців у Кодимі.

2.1.Досягнута домовленість з Кодимським історико-краєзнавчим музеєм про проведення конкурсу школярів з краєзнавчої тематики.

3.1.Досягнута угода з Кодимським, Кілійським, Миколаївським районами про співпрацю з історичного краєзнавства.

2.Науково-дослідна робота

2.1.Розпочата робота з підготовки краєзнавчих матеріалів до збірки, присвяченої 70-літтю Т.І.Максим’юка.

2.2.Завершено збір архівних матеріалів до альбому «Народний стінопис українців Одещини»

3.2. Проведені польові дослідження мікрорайонів «Молдованка», «Пересип», «Слобідка» м.Одеси з метою виявлення елементів традиційної культури українців.

3.Просвітницька діяльність

3.1. Спільно з історико-краєзнавчими музеями Кодими, Кілії, адміністрацією Миколаївського району проведена зустріч з шкільною молоддю старших класів за темою «Роль історії і культури українців Одещини в сучасних умовах»

3.2. Проведена презентація науково-популярного видання Куликова О., Куликової А., Куликової М. «Любашівський район».

3.3.Проведена презентація ( в Одесі і Галаці – Румунія) альбому Кушніра В.Г. «Нижньодунайський рушник».

3.4.Зустріч студентів і викладачів – членів спілки – з дітьми-сиротами А-Іванівської школи-інтернат з лекцією і демонстрацією традиційних обрядів українців.

3.5. Участь у Круглому столі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного«Історія малих міст України»з презентацією історії і культури м.Кодими.

4.Видавнича справа

4.1.Виданя фотоальбому «Катаржино».-Одеса, 2012.

4.2.Видання науково-популярного видання Куликова О., Куликової А., Куликової М. «Любашівський район».- Одеса, 2012.

4.3. Kushnir V.G.Stergarul din regiunea dunarii de jos. Editura muzeului de istirie Galati.- Galati, 2012.-141 p.

4.4.Савченко В.А. Неофициальная Одесса епохи НЭПА.- Москва, 2012.

4.5. Локальна і регіональна специфіка традиційної культури. –Одеса, 2012.

 

Голова правління                                                          Кушнір В.Г.

Історія малих міст України: місто Кодима Одеської області

6 червня 2012 р. в читальному залі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного в рамках соціально-бібліотечного проекту «Історія малих міст України» в форматі бібліотечного клубу «Національні святині» відбулося двадцять перше засідання, присвячене місту Кодимі Одеської області.

Співорганізаторами заходу стали Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Одеська обласна державна адміністрація, Кодимська районна державна адміністрація, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, ДНАББ ім. В. Г. Заболотного.

Відкрила засідання клубу т. в. о. директора ДНАББ ім. В. Г. Заболотного Ольга Пацеля. Вона представила делегацію з міста Кодими та побажала учасникам і гостям плідної роботи.

Лейтмотивом заходу стали слова Наталії Палашевської, члена Національної спілки письменників України, голови Кодимського районного літературного об”єднання, що присвячені Кодимі:

«Вітри Поділля й степу овівають

Просвітлені обличчя кодимчан.

Міста, можливо, кращі десь бувають,

Та ти для нас єдина, як життя».

Про чарівний куточок України на півночі Одеської області – Кодимщину, його унікальний культурний і духовний потенціал розповіла присутнім начальник відділу культури і туризму Кодимської райдержадміністрації Людмила Басько. Вона також повідала про роботу, яку проводить відділ зі збереження народних українських ремесел, популяризації декоративно-вжиткового мистецтва, адже основною національною групою в місті є українці – 94,8 %, ознайомила присутніх з архітектурними пам”ятками краю, історією зведення храмів.

Про найдавнішу історію й археологію Кодимщини з доповіддю виступила кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Наталія Бурдо. Вона зазначила, що завдяки дослідженням, які проводяться протягом останніх 60 років переважно співробітниками Одеського археологічного музею, отримано цінні відомості з історії краю. На території Кодимського району знайдено 80 археологічних пам”яток різних епох, зокрема 10 з них – на околицях Кодими. Хронологічний діапазон знахідок – від найдавніших часів до раннього середньовіччя. Вона розповіла про найцікавіші археологічні знахідки.

Почесний житель міста, академік, історик, письменник Богдан Сушинський закоханий у місто, вивчає його історію і своєю творчістю вписую свою сторінку в літопис краю. Він є автором багатьох книжок і публікацій в періодиці, активним учасником відродження українського козацтва. У своєму виступі академік зробив огляд історії Кодимського краю, звідки, на його думку, виникла козаччина. На підставі історичних документів він довів, що зародження козацтва відбувалося саме на території між річками Кодимкою, Сапранкою, Південним Бугом (перша історична згадка про козацтво знайдена в польській хроніці Мартіна Бельського: у ній згадується, що в авангарді війська сина польського короля Казиміра IV Яна Альбрехта, який ішов походом проти татар через подільські степи у 1489 р., був загін тамтешніх козаків). Інші історичні документи також підтверджують, що козацтво зароджувалось у цьому регіоні. Сушинський запропонував створити меморіальний комплекс засновникам козацтва, окрім Черкащини, на Кодимі.

Декан історичного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова В”ячеслав Кушнір присвятив свою доповідь особливостям орнаментики ткацьких виробів Кодимщини, яка, починаючи з другої половини XIX ст. й до початку XX ст., була потужним центром вироблення ткацької продукції. Завдяки своєму географічному розташуванню Кодима не була відірвана від України. Саме тому тут збереглися зразки давніх українських вишивок XIV ст. Цей край був не лише центом збереження традицій орнаментики і техніки ткацтва та вишивки, але й центром, звідки вийшли переселенці, які зберегли і під впливом сусідніх народів трансформували на півдні Одеської області кодимську техніку вишивання, що пізніше проявилася в нових якостях.

Ще один представник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова – доцент кафедри археології та етнології України Наталія Петрова – відкрила секрет особливості традиційного весільного обряду українців Кодимщини, який розвивався у специфічних умовах і дещо відрізняється від інших регіонів не лише України, але й Одещини. Науковець висвітлила питання, що стосуються весільного одягу, окремих елементів весільних ритуалів, компонентів весільної обрядовості 20-80-х років ХХ ст., а також зазначила на необхідності продовження досліджень впливу російської, болгарської, гагаузької, молдавської та інших культур на традиційну культуру українців Кодимщини в цілому і на весільну обрядовість зокрема.

У розвитку культури міста значну роль відіграє Кодимський районний історико-краєзнавчий музей. Він знаходиться в колишньому маєтку Розенфельда – пам”ятці архітектури та містобудування місцевого значення. Будівля двоповерхова, прикрашена цегляними стилізованими лиштвами, різними дерев”яними декоративними елементами, орнаментами із цегли у вигляді стилізованої хвилі. Виконана у так званому цегляному стилі, який був розповсюджений на території Російської імперії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

Посаду директора музею обіймає Зінаїда Севастьянова. З її слів присутні дізналися

про велику просвітницьку роботу закладу, якому виповнилося лише п”ять років. За короткий період свого існування музей відвідало більше 20 тис. чоловік, проведено близько тисячі екскурсій і понад 200 заходів. Кодимчани пам”ятають зустрічі з актором театру і кіно Василем Лановим, українською співачкою Ніною Матвієнко, письменником Богданом Сушинським, художником Василем Шпаком та іншими відомими й цікавими людьми.

Співробітники музею ведуть активну пошуково-дослідницьку роботу з історії краю, створення нових експозицій. Проте вони потребують допомоги науковців у пошуку достовірних даних та архівних документів про маєток Розенфельда, його архітектора й власників, а також матеріальної допомоги на реставрацію фасаду будівлі.

Книжкову виставку «Місто Кодима Одеської області у виданнях фонду ДНАББ ім. В. Г. Заболотного» презентував Дмитро Мироненко, бібліограф І категорії, в. о. завідувача відділу ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. Присутні на засіданні клубу – архітектори, історики, мистецтвознавці, науковці, викладачі профільних вищих навчальних закладів, краєзнавці, музейні та бібліотечні працівники – із цікавістю переглянули матеріали виставки та ознайомилися з виданнями, подарованими кодимчанами бібліотеці.