У Черкасах обласною організацією національної спілки краєзнавців України спільно з обласною універсальною науковою бібліотекою імені Тараса Шевченка цього року утворено краєзнавчий клуб «Моя Черкащина». Його учасники — громадськість міста, освітяни, творча інтелігенція, усі хто цікавиться і шанує історію і культуру рідного краю.

На черговому засіданні, 10 травня, гостем клубу був уродженець села Моринці Олександр Іванович Шевченко (нині проживає у Запоріжжі), який презентував землякам книгу «Шевченковому роду — нема переводу». Книгу він присвятив своєму батькові Івану Івановичу Шевченку (1914–1979).

Автору вдалося схематично відтворити фрагменти родового дерева Т.Г.Шевченка і показати на ньому відгалуження свого Шевченківського роду, які інколи перепліталися з іншими паростками Шевченків. Він зміг по крупинках віднайти матеріали — спогади, листи, документи, світлини, а також розповісти історію сіл, де проживали, працювали і живуть сьогодні представники Великої Шевченківської родини. Ця книжка стане в пригоді краєзнавцям, науковцям, шевченкознавцям.

Читати далі ВІДБУЛОСЯ ЗАСІДАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО КЛУБУ «МОЯ ЧЕРКАЩИНА» →

20 квітня в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася VІІІ науково-краєзнавча конференції «Черкащина в контексті історії України», присвячена 100-річчю Української революції 1917—1921 рр.

На адресу конференції надійшов вітальний лист голови Національної спілки краєзнавців України, члена-кореспондента НАН України О.П.Реєнта, в якому зазначено, що «проведення конференції є підтвердженням того, що черкащани знають і шанують свою історію, своїх видатних земляків, які жили і творили в ім’я України, щиро вболівали за її долю і майбутнє».

Науково-краєзнавчі конференції «Черкащина в контексті історії України» започатковані обласною організацією Національної спілки краєзнавців України. Перша відбулася у 2003 році і присвячувалася 50-річчю утворення Черкаської області. Відтоді конференції проводяться раз у 2—3 роки і присвячуються актуальним проблемам історії краю.

Читати далі КРАЄЗНАВЧА КОНФЕРЕНЦІЯ ЧЕРКАЩИНИ, ПРИСВЯЧЕНА 100-РІЧЧЮ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ →

Відповідно до Указу Президента України про відзначення 100-річчя Української революції 1917–1921 років в Черкаській області за участі обласної організації НСКУ розроблена програма підготовки та відзначення цієї дати.
Вона передбачає проведення комплексу заходів щодо увічнення на Черкащині пам’яті про події і визначні постаті Української революції, облаштування та благоустрій меморіальних місць.

В окремий розділ виділено інформаційні, науково-освітні та культурно-мистецькі заходи, зокрема видання навчальної та інформаційно-довідкової літератури, до підготовки якої долучилася обласна організація Національної спілки краєзнавців України. Першим серед таких видань побачив світ навчальний посібник «Черкащина в добу Української революції 1917–1921 рр.».  Його автор — голова Черкаської обласної організації НСКУ, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Василь Мельниченко.

Читати далі Навчальний посібник голови Черкаської облорганізації НСКУ Василя Мельниченка «Черкащина в добу Української революції 1917–1921 рр.» →

У рамках підготовки до чергового VI з’їзду Національної спілки краєзнавців України пропонуємо ознайомитися із звітом про роботу правління Черкаської обласної організації НСКУ за 2012–2016 рр. Осередок очолює Мельниченко Василь Миколайович — професор кафедри архівознавства, новітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, кандидат історичних наук, професор.

Звіт про роботу правління Черкаської обласної організації НСКУ за 2012–2016 рр.
(повний текст)

ОСНОВНІ ТЕЗИ ЗВІТУ:

У 2012–2016 рр. правління Черкаської обласної організації, виконуючи рішення V позачергового з’їзду Національної спілки краєзнавців України, спрямовувало свою практичну роботу на організаційне зміцнення і розширення мережі осередків Спілки, надання їм допомоги в розгортанні краєзнавчого руху на місцях як важливого засобу громадянсько-патріотичного виховання.

Організаційна робота

Передусім, зусилля спрямовувалися на зміцнення обласної організації як суб’єкта творчої діяльності. Продовжувалася робота з прийому до Спілки найбільш досвідчених і авторитетних дослідників рідного краю, оформлення та вручення членських квитків. Станом на 1 січня 2012 р. на обліку перебувало 64 члени НСКУ.
У 2012–2016 рр. до Спілки прийнято 65 нових членів (2012 р. — 17, 2013 р. — 10, 2014 р. — 11, 2015 р. — 16, 2016 р. — 11). Станом на 1 січня 2017 р. на обліку в обласній організації перебуває 124 членів НСКУ. Вибуло 5 (2 — вибули за межі області, 2 — померли, 1 — виключений).
Місцеві організації створені та діють в містах Черкаси, Умань, Сміла, Канів; Городищенському, Драбівському, Звенигородському, Золотоніському, Кам’янському, Лисянському, Чигиринському, Чорнобаївському районах. Найбільшими є первинні осередки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Черкаського державного технологічного університету, Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», Шевченківського Національного заповідника у Каневі та Кам’янського державного історико-культурного заповідника.

Читати далі Звіт про роботу правління Черкаської обласної організації НСКУ за 2012–2016 рр. →

11 листопада 2016 року в Черкасах вручили обласну краєзнавчу премію імені Михайла Максимовича. Церемонія вручення премії та дипломів вже традиційно відбулася у науковій бібліотеці імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Переможців визначали у двох номінаціях: індивідуальній та колективній. У першій лауреатом став науковець із Корсуня-Шевченківського Степенькін Станіслав Юрійович — автор книги «Хрестоматія з історії Корсунщини ХІ — початку ХІХ століття». Серед авторських колективів перемогу здобули 12 авторів (Т.Бичок, Л.Висоцька, Ю.Ляшко, С.Магльована, О.Мушта, Н.Пугач, Г.Таран, О.Ткаченко, Л.Туренко, С.Філіпова, Т.Чупак, М.Шкаліберда) видання про відомих  жінок Кам’янщини «Незбагненна, земна героїчна». Обидві книжки побачили світ у видавництві Юлії Чабаненко.

Читати далі У Черкасах вручили краєзнавчу премію →

Більше року у Драбівському районі Черкаської області діє затверджена сесією районної ради програма розвитку краєзнавства до 2018 року, участь у розробленні якої взяла обласна організація та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України.

Метою програми депутати визначили підвищення обізнаності різних верств населення, передусім дітей і молоді, з історією та сучасністю Драбівщини. Програма спрямована на формування у жителів району цілісного уявлення про багату на події історію рідного краю, про видатних земляків, які жили, боролися і творили на благо українського народу. Реалізація запланованих заходів підпорядкована вихованню у громадян патріотизму і гордості за свій рідний край і Україну, готовності відстоювати незалежність держави. Програмою передбачено дослідження та висвітлення історичних подій, пам’ятних дат та культурних надбань краю, підтримка видання краєзнавчої літератури та навчально-методичних матеріалів з історії Драбівщини, розширення мережі громадських музеїв та музейних кімнат, вивчення та відродження народної творчості, проведення краєзнавчо-просвітницьких заходів.

На виконання програми за участю місцевих краєзнавців засновано районну краєзнавчу премію (5 тис. гривень) імені Івана Городинця (03.09.1927–3.05.2014) — відомого педагога і краєзнавця, уродженця села Безпальче.

Читати далі У ДРАБІВСЬКОМУ РАЙОНІ НА ЧЕРКАЩИНІ ЗАСНОВАНО КРАЄЗНАВЧУ ПРЕМІЮ →

У Каневі відзначено 25-річчя відтворення першого  народного музею Т.Г.Шевченка.
Вперше хата-музей постала ще у 1884 році, коли на могилі Тараса Шевченка встановили чавунний хрест. Упорядкування першого Шевченківського меморіалу здійснювалося за народні кошти. В правій половині хати жив багатолітній доглядач національної святині Іван Ядловський (1846–1933), а в лівій було створено народний музей поета. Коли в 1930-х роках минулого століття почалося будівництво сучасного музею Тараса Шевченка, первісну хатину розібрали.

До 175-ї річниці від дня народження Кобзаря на побажання численних його шанувальників за урядовою постановою «Тарасову світлицю» було відтворено відповідно до архівних матеріалів, розшуканих провідним науковим співробітником Шевченківського національного заповідника, заслуженим працівником культури України Зінаїдою Тарахан-Березою. Кошти на будівництво надало Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, очолюване тоді академіком Петром Троньком — в роки незалежності — голова Національної спілки краєзнавців України.

Читати далі У КАНЕВІ ВІДТВОРЕНА «ТАРАСОВА СВІТЛИЦЯ» – РОВЕСНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ →

Впродовж двох років тривала робота Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України над створенням унікального видання — біобібліографічного довідника «Краєзнавці Черкащини», присвяченого 25-річчю Незалежності України. Нещодавно він побачив світ у черкаському видавництві «Вертикаль».

Епіграфом до видання обрано слова П.Т. Тронька: «Любов і глибока шана до рідної землі, до своєї малої батьківщини — одне  з найсвятіших почуттів, яке кожна людина проносить крізь усе життя, усвідомлюючи особисту причетність до долі народу і усієї України».

У передмові до видання голова правління Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Василь Мельниченко зазначив, що «за усією багатогранною краєзнавчою роботою в минулому і сьогодні стоять люди, які присвятили своє життя невтомній подвижницькій праці на ниві краєзнавства. В кожному місті і селі Черкащини завжди були і є краєзнавці — патріоти рідного краю і України, головним життєвим кредо яких було і залишається об’єктивне вивчення подій минулого, життя і діяльності видатних уродженців Черкащини, донесення до широкого загалу достовірних знань про героїчні і трагічні сторінки нашої минувшини. Виходячи саме з цього, при розробленні концепції біобібліографічного довідника домінантою була теза про необхідність належного поцінування самовідданої праці краєзнавців — чи то науковців, чи то аматорів, привернення до краєзнавства уваги з боку державних інституцій з метою більш повного використання його можливостей у патріотичному вихованні громадян».

Читати далі До 25-річчя Незалежності України видано біобібліографічний довідник «Краєзнавці Черкащини» →

Напередодні Дня незалежності на сайті Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України відкрито  електронну бібліотеку «Моя Черкащина».
До неї увійшли електронні аналоги друкованих видань про Черкащину. Електронна книгозбірня постійно поповнюватиметься літературою про рідний край, розширюючи хронологічні і тематичні межі інформації. Вже розміщені окремі номери журналу «Краєзнавство Черкащини», збірники обласних  науково-краєзнавчих конференцій «Черкащина в контексті історії України», книги, присвячені різним сторінкам історії краю, його культурним традиціям, шевченкознавчій тематиці, видатним постатям Черкащини, номерів журналу «Краєзнавство Черкащини», інших матеріалів.

Читати далі Черкаські краєзнавці відкрили електронну бібліотеку «Моя Черкащина» →

1 червня 2016 року у черкаському музеї «Кобзаря» Т.Г.Шевченка відбулася презентація книги Бориса Юхна з дещо незвичною назвою «Ретро-град».
Як і увесь творчий доробок відомого черкаського журналіста-краєзнавця, вона вирізняється своєю самобутністю — не є класичною історико-документальною працею, як не є і суто журналістською розповіддю про минуле. «Родзинка» книги полягає в тому, що в ній ще не зовсім далека офіційна історія Черкас суттєво доповнена маловідомими, або й зовсім невідомими фактами міського життя обласного центру наймолодшої в Україні області (1954–1979 рр.).

Читати далі У ЧЕРКАСАХ ПРЕЗЕНТУВАЛИ КНИГУ «РЕТРО-ГРАД» БОРИСА ЮХНА ПРО ІСТОРІЮ ПОВСЯКДЕННОСТІ МІСТА →