Хто був ініціатором передачі Криму до складу України в 1954 р.? Хрущов чи не Хрущов? П’яний чи тверезий? Який міф про Крим створила Україна?
Про це і не лише у програмі “Розсекречена Історія” на телеканалі “UA:Перший” розмовляв ведучий Олександр Зінченко та гості студії журналіст Павло Казарін, історики Олег Бажан (член Президії Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України) та Петро Вольвач.
ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В. СТУСА ГОРЛІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНИХ МОВ ДВНЗ «ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» КЗК «БАХМУТСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ» ВІДДІЛ ІСТОРИЧНОЇ СПАДЩИНИ ПАТ «Укрзалізниця»
Шановні колеги!
Маємо честь запросити Вас до участі у Всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції «Бахмутська старовина: краєзнавчі дослідження – 2018», яка відбудеться 27 лютого – 1 березня 2018 року в приміщенні КЗК «Бахмутський краєзнавчий музей» (м. Бахмут Донецької обл., вул. Незалежності, 26).
У першій декаді лютого 2018 року День народження святкують відомі краєзнавці, вчені-історики, педагоги, члени Президії та голови обласних організацій Національної спілки краєзнавців України:
2 лютого — Гуржій Олександр Іванович — головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України;
2 лютого — Курило Віталій Семенович — голова Луганської обласної організації НСКУ, народний депутат України, голова Наглядової ради Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України;
Якими були наслідки депортацій ряду національностей з Криму? Яким був внесок УРСР у відродження півострова? Як кримські татари боролися за повернення на батьківщину? Як депортації змінили обличчя півострова і його долю у 2014 р.?
На ці та інші питання про приєднання Кримського півострову до України та його розвиток у наступні десятиліття в ефірі програми “Історія з мясом” на “Skrypin.ua” відповідав Олег Бажан – кандидат історичних наук, член Президії Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.
Робота семінару планується за такими напрямами:
•теоретичні та прикладні аспекти історичного краєзнавства;
•науковий статус та перспективи розвитку музеології;
•теоретичні, юридичні та практичні проблеми охорони пам?яток історико-культурної спадщини;
•основні напрями та завдання професійної підготовки кадрів в сферах історичного краєзнавства, музейної справи та охорони історико-культурних пам?яток;
•видатні особистості історичного краєзнавства, музеєзнавства та пам?яткознавства.
Одним із пріоритетних завдань Луганської обласної організації НСКУ є поширення інформації про минуле та сучасне Луганщини в засобах масової інформації. В умовах інформаційної агресії вкрай важливо акцентувати увагу суспільства на актуальних питаннях історії краю, надавати об’єктивні відомості у науково-популярному стилі.
Черговим кроком на виконання зазначеної мети стала публікація низки статей члена Правління Луганської ОО НСКУ, доктора історичних наук Олександра ВікторовичаНабоки на порталі інтернет-видання «Східний фарватер». Роботи присвячені одним з найбільш обговорюваних тем історії Луганського краю – початкам промислового освоєння та трагедії Голодомору.
Пленарне і секційні засідання конференції планується провести за такими тематичними напрямками:
– історія та сучасний стан музейної справи на Черкащині;
– роль музеїв та історико-культурних заповідників у збереженні історичної пам’яті: досвід і проблеми;
– Черкаський обласний краєзнавчий музей – осередок культурно-просвітницької роботи та патріотичного виховання;
– музейництво краю у долях людей та музейних експозицій;
– традиції краєзнавства та охорони пам’яток на Черкащині;
– новітні музейні практики: перформативні та інтерактивні напрямки.
Ведучою заходу була Любов Косило, керівник краєзнавчого гуртка обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, науковий співробітник Карпатського національного природного парку.
Планується розглянути питання:
1. Ретроспектива збереження рухомих та нерухомих пам’яток Волині під час перебування краю в складі різних державних утворень ХІХ-ХХІ ст.
2. Проведення реставраційних та консерваційних робіт: минуле, сучасне, майбутнє.
3. Застосування інноваційних технологій у музейній, архівній, бібліотечній сфері, пов’язаних із збереженням пам’яток.
4. Пам’ятки історії, культури, мистецтва, архітектури, археології.
5. Наукові дослідження з питань пам’яткознавства.
6. Пам’яткоохоронна діяльність: ефективність та оперативність.
7. Експедиційна робота спрямована на збереження пам’яток.
8. Комплекси заходів по збереженню об’єктів культурної спадщини.
9. Популяризація пам’яток.
10. Реалізація проектів по збереженню культурної спадщини.
11. Збереження культурної спадщини та розвиток сучасного суспільства.
12. Використання медійних, кіно-, інтернет-технологій з метою збереження пам’яток.
13. Культура збереження пам’яток: виховання та навчання.