Архів позначки: краєзнавець

720 тисяч імен репресованих – інтерв’ю Олега Бажана на “Радіо Свобода”

25 років тому Кабінет Міністрів України прийняв рішення про програму “Реабілітовані історією”, щоб на підставі архівних даних зібрати інформацію про кожного необґрунтовано засудженого з 1917 по 1991 роки, а також детально вивчити репресії в СРСР. Спочатку планувалося випустити 25 книг – по одній на кожну область України. Однак ті дослідники, які взялися за цю роботу на початку 90-х, не могли припускати, які були масштаби того, що відбувалося.

Реабілітовані історієюСьогодні поіменний список репресованих на території України і архівні матеріали про каральну машину СРСР – це 110 значних томів, а в планах – ще 20. У деяких регіонах для опису репресій знадобилося кілька томів, наприклад, в Донецькій області, де репресії торкнулися найбільшого числа людей на всій території України.

Олег БажанНа цю тему “Радіо Свобода” запросило до ефіру старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України, члена Президії Національної спілки краєзнавців України, кандидата історичних наук Олега Бажана, який бере участь в реалізації програми “Реабілітовані історією”.

Продовжувати читання 720 тисяч імен репресованих – інтерв’ю Олега Бажана на “Радіо Свобода”

Вітаємо доктора історичних наук, професора Григорія Гончарука із 80-річчям!

Гончарук Г.І9 серпня 2017 року виповнюється 80 років завідувачу кафедри історії та етнографії України Одеського національного політехнічного університету, доктору історичних наук, професору Гончаруку Григорію Івановичу.

Національна спілка краєзнавців України щиро вітає відомого діяча освітньої галузі, високофахового науковця, дослідника минулого рідного краю, знаного громадського діяча з цим  славним ювілеєм! У цей урочистий день краєзнавча спільнота висловлює найщиріші побажання творчої наснаги, міцного здоров’я, безмежного людського щастя, сімейного добробуту, усіляких гараздів! Нехай кожен новий день буде щедрим на успіхи, багатим на радісні звістки, приємні події та корисні справи! Хай і надалі буде плідною натхненна праця Григорія Івановича на благо рідного краю та України!

Оцінивши вагомий внесок у розвиток національної освіти та історичної науки, вивчення, дослідження та популяризацію історико-культурних і природних багатств рідного краю, Президія Національної спілки краєзнавців України на засіданні 29 травня 2017 р. прийняла рішення про удостоєння Г.І.Гончарука високого звання «Почесний краєзнавець України».

Продовжувати читання Вітаємо доктора історичних наук, професора Григорія Гончарука із 80-річчям!

Про досвід Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна з викладання історичного краєзнавства (доповідь А.Ю.Парфіненка на засіданні Правління НСКУ 12.07.2017 р.)

DSC_0099Слайд 1. Про досвід Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна з викладання історичного краєзнавства

b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-0Передусім хочу відзначити, що дисциплінарне оформлення краєзнавства, входження його в університетські аудиторії, у тому числі в Харківському університеті, мало своє інтелектуальне підґрунтя.

b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-1Загальновідомо, що Харківський університет на різних етапах українського національного відродження виступав центром потужного краєзнавчого руху. Вже на початку XIX ст. з ініціативи викладачів університету з’явилися піонери української журналістики (Слайд 2) – періодичні видання: «Харьковскій Еженедельникъ» (1812), «Украинскій Вестникъ» (18161819), «Харьковскія Известія» (18171823), «Украинскій Журналъ» (18241825), b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-2на шпальтах яких друкувалися краєзнавчі розвідки.  Безсумнівний інтерес для дослідників історії Слобожанського краю та україніки в цілому мають надруковані у згаданих виданнях праці (Слайд 3) П. Гулака-Артемовського, І.Срезневського, М.Костомарова, А.Метлинського, Є.Гребінки, О.Шпигоцького та ін.

Продовжувати читання Про досвід Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна з викладання історичного краєзнавства (доповідь А.Ю.Парфіненка на засіданні Правління НСКУ 12.07.2017 р.)

Січові стрільці під російською артилерією. Як захлинався “наступ Керенського” — Григорій Савченко

Григорій СавченкоУ рамках спецпроекту “Наша революція 1917” інтернет-видання “Деловая столица” опублікувала статтю “Січові стрільці під російською артилерією. Як захлинався наступ Керенського автором якої є голова Київської обласної організації НСКУ, професор кафедри новітньої історії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Григорій Савченко.

“Перша світова війна стала викликом для українства, мірилом його стану та потенційних можливостей. Другого серпня 1914-го три галицькі партії — націонал-демократи, радикали і соціал-демократи, — створили у Львові Головну українську раду (ГУР). Вже третього серпня ГУР у “Маніфесті Головної української ради” підкреслювала, що український народ опинився серед тих народів, на “які війна і її наслідки наляжуть найбільше” і обґрунтовувала тезу, що російська імперія “є історичним ворогом України” — вказує в публікації автор.

Продовжувати читання Січові стрільці під російською артилерією. Як захлинався “наступ Керенського” — Григорій Савченко

Відповідальний секретар Київської МО НСКУ Олена Соболєва отримала премію Київського міського голови за досягнення у розбудові столиці України

Премія Кличка27 червня 2017 році член Національної спілки краєзнавців України, відповідальний секретар Київської міської організації НСКУ Олена Соболєва отримала премію Київського міського голови за досягнення у розбудові столиці України.

Загалом, мер Києва Віталій Кличко вручив 100 премій юнакам та дівчатам за наукові та творчі  досягнення, внесок у розвиток молодіжного руху. «Я переконаний, що мотивація – бажання поділитися своїм баченням, якими мають бути Київ і Україна. Премія Кличка-2 - копияЯ вдячний кожному, хто бере активну участь у житті нашого міста і нашої країни, хто не скаржиться, а ставить перед собою мету і наполегливо йде до її реалізації. Ви вдосконалюєтеся самі і цим мотивуєте оточуючих теж змінюватися», – наголосив Віталій Кличко.

Премія Кличка-4О.Соболєву відзначили в номінації «Наукові досягнення» за поданням Київської міської організації НСКУ. Упродовж 14 років вона займається науковою роботою, головною метою якої є збереження, дослідження та популяризація етнічної та культурної спадщини кримських татар у загальноукраїнському контексті.

Продовжувати читання Відповідальний секретар Київської МО НСКУ Олена Соболєва отримала премію Київського міського голови за досягнення у розбудові столиці України

На Івано-Франківщині вручили краєзнавчу премію імені Євгена Паранюка

27 червня 2017 р. в Івано-Франківську, в приміщенні Музею народної шани Тараса Шевченка, відбулося вручення премії імені Євгена Паранюка Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

Відповідно до Положення про премію цьогорічними лауреатами стали члени НСКУ, що протягом довгих років проявили себе в справі вивчення, збереження і популяризації історико-культурної спадщини та мають у своєму творчому доробку дослідження з історії міст і сіл  Прикарпаття, зробили особливий внесок у розвиток різних напрямків краєзнавства. А саме:
Андріїшин Степан Васильович — краєзнавець, автор багатьох історико-краєзнавчих публікацій у періодиці, кількох видань на теми топоніміки, художник-оформлювач, член редакційно-видавничого комітету «Енциклопедії Коломийщини», Почесний громадянин міста Коломия;
Гаврилів Богдан Михайлович — український історик-краєзнавець, громадський діяч, кандидат історичних наук, доцент, заслужений працівник культури України, головний історик м. Івано-Франківська, Почесний громадянин м. Івано-Франківська, член правління ІФОО НСКУ.

Премія імені Євгена Паранюка-1Премію вручали голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайло Косило та перший лауреат премії ім. Є.Паранюка Тетяна Фіголь.

Продовжувати читання На Івано-Франківщині вручили краєзнавчу премію імені Євгена Паранюка

Вітаємо президента НАПН України, академіка НАН України Василя Кременя із 70-ти річчям!

Кремень Василь25 червня 2017 року виповнилося 70 років президенту Національної академії педагогічних наук України, академіку НАН України В.Г.Кременю.

Василь Григорович — відомий український вчений у галузі соціальної філософії, філософії освіти, педагогіки та політології. Крім того, він є автором науково-популярного історико-краєзнавчого Любитове моє рідне селонарису про своє рідне село (“Любитове — моє рідне село”), який є результатом його багаторічних наукових джерелознавчих пошуків, глибоких роздумів та упорядкування спогадів.

Високо оцінивши внесок В.Г.Кременя у вивченні, дослідженні та популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю, Президія Національної спілки краєзнавців України на засіданні 29 травня 2017 р. прийняла рішення про присудження йому Премії імені академіка Петра Тронька 2017 року.

Продовжувати читання Вітаємо президента НАПН України, академіка НАН України Василя Кременя із 70-ти річчям!

Відбулася конференція Київської міської організації НСКУ

2017613150622У залі засідань Національної спілки краєзнавців України відбулася конференція Київської міської організації НСКУ. На зібранні були присутні представники керівних органів осередку, члени Правління.

На порядку денному стояли питання щодо виконання рішень VI з’їзду Спілки, про роботу в першому півріччі 2017 р. та плани на другу половину року, обговорення і затвердження “Положення про Київську міську організацію НСКУ” та ін.

2017613150527Кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова організації Олександр Гончаров окреслив основні напрямки роботи КМО НСКУ (участь у заходах, організованих Спілкою — з’їзді, засіданні Президії, науково-краєзнавчій експедиції; організація і проведення Міжнародної конференції “Другі києвознавчі читання”; виступи київських краєзнавців у ЗМІ; науково-видавнича діяльність; співпраця з органами влади та громадськими організаціями тощо).

Продовжувати читання Відбулася конференція Київської міської організації НСКУ

Великому синові України (вшанування пам’яті Івана Франка)

28 травня 1916 року відійшов у засвіти Іван Франко, український геній, письменник, учений, політичний діяч, з іменем якого нерозривно пов’язана доля народу і його прагнення до утвердження незалежної держави. Громадськість широко відзначила дні пам’яті великого сина України. Активну участь у  заходах, які впродовж останньої декади травня відбулися в містах і селах країни, взяли члени Національної спілки краєзнавців України.

Роланд ФранкоУ рамках теми «Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване» у Музеї видатних діячів української культури в Києві відбулася розмова про постать Івана Франка як письменника і людини, про маловідомі донедавна факти біографії Франка і його родини. Присутні переглянули документальний фільм «Іван Франко» (Студія «Кінематографіст»). Мітинг-реквієм з нагоди 101-ї річниці від дня смерті Великого Каменяра відбувся біля пам’ятника Івану Франку у Києві.

Роланд Франко-2Епіцентром урочистостей став Львів, де понад сорок років жив і творив Іван Франко. Традиційні «Франківські читання» відбулися в Львівському національному літературно-меморіальному музеї І. Франка, спеціальні експозиції відкрилися в Львівській національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, обласній універсальній науковій бібліотеці, Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І. Франка.

Продовжувати читання Великому синові України (вшанування пам’яті Івана Франка)

Руслана Маньковська та Олег Бажан — гості телепрограми “Літопис. Відлуння віків”

Члени Президії Національної спілки краєзнавців України, заступник голови Спілки, кандидат історичних наук Руслана Маньковська та заступник головного редактора журналу “Краєзнавство”, кандидат історичних наук Олег Бажан взяли участь у програмі “Літопис. Відлуння віків”, яка вийшла в ефірі телеканалу “Глас”.

“Вітчизну люблять не за те, що вона визначна, а за те, що вона своя. Ця слова римський філософ Сенека сказав дві тисячі років тому і їх згадують донині. Навіть у вирі буденних турбот ми знаходимо час помилуватися природою рідного краю та поцікавитися його історією” — зауважив на початку розмови, яка тривала більш, ніж півгодини, журналіст Василь Шандро.

Бесіда була присвячена історії розвитку краєзнавства (особливу увагу приділили репресивним діям радянської влади) і сучасним тенденціям, ролі Національної спілки краєзнавців України та окремих краєзнавців-ентузіастів у цьому процесі, 90-річчю журналу “Краєзнавство”, музейним установам, співпраці із Малою академією наук України тощо.

Продовжувати читання Руслана Маньковська та Олег Бажан — гості телепрограми “Літопис. Відлуння віків”