Архів позначки: краєзнавець

Зустріч із першим заступником Голови Правління Українського фонду культури Олександром Бакуменком

IMG_407318 травня 2017 року в офісі Національної спілки краєзнавців України відбулася зустріч із письменником, літературознавцем, членом Київської міської організації НСКУ, першим заступником Голови правління Українського фонду культури Олександром Даниловичем Бакуменком.

IMG_4118На ній були присутні голова НСКУ Олександр Реєнт, його перший заступник Руслана Маньковська, відповідальний секретар Володимир Дмитрук, члени Президії Олег Бажан та Володимир Милько, головний бухгалтер Лалі Гриценко, секретар Світлана Архипова, а також професор Володимир Романцов.

IMG_4091Олександр Бакуменко вручив О.Реєнту, Р.Маньковській, В.Дмитруку ювілейні медалі “30 років Українському фонду культури” та подарував Спілці літературу, зокрема власний IMG_4114краєзнавчий роман «Родолюбіє», який в 2016 році відзначено Міжнародною літературною премією імені Володимира Винниченка. Натомість Олександр Реєнт презентував краєзнавчі видання НСКУ.

Крім того, під час зустрічі обговорено напрямки майбутньої співпраці між Національною спілкою краєзнавців України та Українським фондом культури.

Продовжувати читання Зустріч із першим заступником Голови Правління Українського фонду культури Олександром Бакуменком

ВІДБУЛОСЯ ЗАСІДАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО КЛУБУ «МОЯ ЧЕРКАЩИНА»

Олександр ШевченкоУ Черкасах обласною організацією національної спілки краєзнавців України спільно з обласною універсальною науковою бібліотекою імені Тараса Шевченка цього року утворено краєзнавчий клуб «Моя Черкащина». Його учасники — громадськість міста, освітяни, творча інтелігенція, усі хто цікавиться і шанує історію і культуру рідного краю.

На черговому засіданні, 10 травня, гостем клубу був уродженець села Моринці Олександр Іванович Шевченко (нині проживає у Запоріжжі), який презентував землякам книгу «Шевченковому роду нема переводу». Книгу він присвятив своєму батькові Івану Івановичу Шевченку (1914–1979).

Презентація ЧеркасиАвтору вдалося схематично відтворити фрагменти родового дерева Т.Г.Шевченка і показати на ньому відгалуження свого Шевченківського роду, які інколи перепліталися з іншими паростками Шевченків. Він зміг по крупинках віднайти матеріали — спогади, листи, документи, світлини, а також розповісти історію сіл, де проживали, працювали і живуть сьогодні представники Великої Шевченківської родини. Ця книжка стане в пригоді краєзнавцям, науковцям, шевченкознавцям.

Продовжувати читання ВІДБУЛОСЯ ЗАСІДАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО КЛУБУ «МОЯ ЧЕРКАЩИНА»

Презентація книги «Долі киян (1941–1943)» відомого краєзнавця Дмитра Малакова

11 травня 201711 травня о 18:30 в Музеї історії Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7) відбудеться презентація книги «Долі киян (1941–1943)» відомого краєзнавця, члена Національної спілки краєзнавців України Дмитра Малакова.

«Долі киян (1941–1943)» — нова книга Дмитра Малакова розповідає про долі киян у роки нацистської окупації Києва, а також після визволення столиці України, рідного міста автора. Особливу увагу приділено подіям, що замовчувались або навіть перекручувались радянською владою, зокрема жахливій пожежі Хрещатика у 1941 році або загибелі простих киян під час бомбардування Київського залізничного вузла в 1943-му авіацією Червоної армії. Чималий інтерес для наших сучасників становить розповідь про мистецьке життя Києва у 1941–1943 рр., про киян, яким довелося випити гірку чашу поневірянь на чужині — стати остарбайтерами. У своїх розвідках автор спирається як на архівні, так і на сімейні документи; наукові публікації та спогади учасників тодішніх подій.

Продовжувати читання Презентація книги «Долі киян (1941–1943)» відомого краєзнавця Дмитра Малакова

«Відомі постаті Донеччини» — проект очільника краєзнавців Донеччини Валерія Романька

85 років Донецькій областіЦього року Донеччина відзначає ювілей: 2 липня 1932 року постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету утворено Донецьку область із центром у місті Артемівському (сьогодні — Бахмут). 16 липня того ж року постановою Президії ВУЦВК центром Донецької області визначене місто Сталіне (тепер — Донецьк). З метою належної організації та відзначення ювілею голова Донецької ОДА, керівник обласної ВЦА П.І.Жебрівський видав розпорядження від 20.02.2017 р. за №155 «Про підготовку та відзначення 85-ї річниці з дня заснування Донецької області».

Активну роботу по відзначенню цього ювілею розпочали краєзнавці, члени Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України. У місцевих осередках активізувалася робота по вивченню та пропаганді знань про історію селищ та міст Донеччини, про відомих земляків, заплановано друковані видання, відеофільми, конференції тощо.

Присутні-уважно-слухають-розповідь-Валерія-Романька-про-поета-земляка-М.О.Рибалка
Присутні слухають розповідь Валерія Романька про поета земляка М.О. Рибалка

Особистий приклад у відзначенні ювілею рідного краю показує голова Донецької краєзнавчої організації, член НСПУ, доцент Донбаського державного педагогічного університету Валерій Романько. У рамках підготовки та відзначення 85-річчя Донецької області він започаткував проект «Відомі постаті Донеччини». Його ініціативу підтримали ректорат педуніверситету (ректор — С.О.Омельченко) та відділ культури і туризму Слов’янської міської ради (начальник — М.М.Олійник).

Продовжувати читання «Відомі постаті Донеччини» — проект очільника краєзнавців Донеччини Валерія Романька

Перший заступник головного редактора журналу “Краєзнавство” Олег Бажан — гість програми «Ранок на радіо “Культура”»

Ранок на радіоЧлен Президії Національної спілки краєзнавців України, перший заступник головного редактора журналу “Краєзнавство”, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук БАЖАН Олег Григорович взяв участь у програмі «Ранок на радіо “Культура”», яка вийшла 7 квітня 2017 року в ефірі Українського радіо “Культура” (09:05‒10:00, слухати з 7-ої хвилини).

Тема розмови: “Українське краєзнавство у ХХІ століття: що ми знаємо і як вивчаємо локальні місцевості, історію, культуру?”, ведучий — журналіст Василь Шандро.

Повний запис ефіру.

“Ми сьогодні говоритимемо про краєзнавство, про його стан… Ми намагалися трохи поміркувати на тему як відбувається процес пізнання “маленьких”, локальних історій, культур, територій, місцевостей в яких ми живемо” — зазначив на початку ефіру Василь Шандро.

_DSC0044“У нас є свої осередки у всіх обласних центрах, кожен з який має власне друковане видання або сайт. Ведеться активна робота, більше того, в більшості областей є місцеві програми розвитку краєзнавства, які підтримані місцевими органами влади” — констатував Олег Бажан, говорячи про Національну спілку краєзнавців України, напрямки її практичної діяльності та, в цілому, рівень популярності й склад краєзнавчого руху, тощо.

Продовжувати читання Перший заступник головного редактора журналу “Краєзнавство” Олег Бажан — гість програми «Ранок на радіо “Культура”»

Інтерв’ю голови НСКУ Олександра Реєнта на Першому каналі Українського радіо

Формула знаньГолова Національної спілки краєзнавців України, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор РЕЄНТ Олександр Петрович дав інтерв’ю журналістам Українського радіоПерший канал”, яке вийшло в ефір у програмі “Формула знань” 28 березня 2017 року (16:10‒16:59, слухати з 15-ої хвилини).

Повний запис ефіру.

Розмова  стосувалася підготовки до III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України у 2016/2017 навчальному році, адже саме О.П.Реєнт очолює журі відділення історії. Ведучі програми — Майя Манько та Володимир Ляшенко.

DSC0006Олександр Реєнт розповів про структуру відділення історії МАН України, описав процедуру та особливості заключного етапу конкурсу-захисту робіт, відзначив окремі, найбільш активні, обласні центри (Івано-Франківський, Львівський, Дніпропетровський, Рівненський та ін.), охарактеризував інтереси учасників щодо вибору тем для проведення історичних досліджень та ін.

“Діти дедалі більше пізнають історію свого рідного краю, вивчають персоналії, які мають визначні досягнення у тій чи іншій сфері… Останні два роки посилилася робота, пов’язана із вивченням історії Криму та Донбасу. Відчувається високий патріотизм дітей, які вивчають відповідні процеси…” — констатував Олександр Реєнт відповідаючи на питання про тенденції останніх років.

Продовжувати читання Інтерв’ю голови НСКУ Олександра Реєнта на Першому каналі Українського радіо

Відкриття експозиції «100 років першого українського парламенту» (на матеріалах із приватної колекції краєзнавця Віктора Киркевича)

Виставка 100 років українського парламенту15 березня 2017 року у Верховній Раді України відбулося відкриття експозиції «100 років першого українського парламенту», присвяченої сторіччю Української Центральної Ради.

Виставка 100 років українського парламенту-2Виставка базується на матеріалах із приватної колекції члена НСКУ, краєзнавця Віктора Киркевича та експонується за сприяння Українського інституту національної пам’яті, Апарату Верховної Ради України, Національного музею історії України і Національного військово-історичного музею.

Виставка 100 років українського парламенту-4У заході взяли участь голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Перший віце-прем’єр-міністр Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, Міністр культури України Євген Нищук, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. Під час відкриття експозиції був присутній Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Виставка 100 років українського парламенту-3Серед експонатів унікальні артефакти періоду Української Центральної Ради першого українського парламенту. Зокрема, перший документ Центральної Ради  відозва «До Українського народу!», датована 22 березня 1917 року.

Чотири Універсали Центральної Ради, що ілюструють еволюцію тогочасної політичної еліти від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності, є важливим сегментом експозиції.

Продовжувати читання Відкриття експозиції «100 років першого українського парламенту» (на матеріалах із приватної колекції краєзнавця Віктора Киркевича)

Заступник голови НСКУ Руслана Маньковська — гість передачі “Музеї України” на Українському радіо “Культура”

Радіо культураПерший заступник голови Національної спілки краєзнавців України, Заслужений працівник культури України, кандидат історичних наук Руслана Маньковська взяла участь у щотижневій авторській передачі  літературознавця Сергія Гальченка “Музеї України”, яка вийшла в ефір на Українському радіо “Культура” 26 січня 2017 року (11:05‒11:45).

Повний запис ефіру.

“Сьогодні ми будемо говорити про Національну спілку краєзнавців України, яка найбільше опікується про музеї України, незважаючи на те, що це не є її прямим обов’язком і це громадська організація” — зазначив на початку ефіру Сергій Гальченко.

У передачі мова йшла про Національну спілку краєзнавців України, проведення її VI з’їзду 23 січня 2017 року, напрями роботи та діяльність у сфері музейного краєзнавства, найближчі перспективи Спілки, книгу Р.В.МаньковськоїМузеї України в суспільно-історичних викликах ХХ – початку ХХІ століть” та ін.

“Що таке форум краєзнавців, який відбувся 23 січня? Це можливість обговорити напрями діяльності або ті заходи, які були проведені, це і можливість сконцентруватися на проблемах, окреслити плани на майбутнє… Спілка краєзнавців у своєму складі об’єднує широкий інтелектуальний потенціал українського суспільства і опирається на освітян — це вища школа, це шкільна освіта; опирається на музейників, бібліотекарів, архівістів… по суті це ті люди, які формують основу нашої української нації, показують її культурний та освітній розвиток…” — підкреслила Руслана Маньковська у розмові.

Під час передачі слухачі мали можливість зателефонувати та поставити питання.

Продовжувати читання Заступник голови НСКУ Руслана Маньковська — гість передачі “Музеї України” на Українському радіо “Культура”

У приміщенні Дніпровської міської ради відбувся круглий стіл на тему: «Олександр Поль і питання увічнення його пам’яті в місті Дніпро»

Дніпро_Поль23 грудня 2016 року у приміщенні Дніпровської міської ради представники мерії, науковці та відомі архітектори взяли участь в роботі круглого столу на тему: «Олександр Поль і питання увічнення його пам’яті в місті Дніпро». У ньому взяли участь директор департаменту гуманітарної політики міськради Геннадій Глядчишин, начальник управління культури департаменту гуманітарної політики міськради Євген Хорошилов, головний архітектор Дніпра Дмитро Волик, голова правління Дніпропетровської обласної організації НСКУ Ігор Кочергін та провідні історики міста.

Дніпро_Поль-3Олександр Поль одна із ключових постатей історії Дніпра. Деякі науковці називають його Колумбом Придніпров’я. Завдяки відкриттям і діяльності видатного українського дослідника-археолога та краєзнавця місто сформувалося як потужний індустріальний центр. Його краєзнавчі дослідження лягли в основу історичного музею імені Д.І.Яворницького. У ХІХ столітті Поль здійснив інвестиційний прорив, що змінив історичний розвиток південно-східної України.

Сьогодні мало жителів нашого міста і країни знають про цю видатну людину. Під час круглого столу його учасники обговорили питання визначення місця поховання Олександра Поля і запропонували заходи, які дозволять містянам дізнатися більше про життя і діяльність видатного краєзнавця.

Дніпро_Поль-2«Поль змінив наш регіон. Він жив у 19 столітті та належав до дворянського стану, але опікувався не тільки ним, а й фактично всім населенням губернії. Через свою активну громадянську позицію був задіяний у всіх сферах життя суспільства: економічній, соціальній, культурній», — пояснив очільник краєзнавців області Ігор Кочергін.

Продовжувати читання У приміщенні Дніпровської міської ради відбувся круглий стіл на тему: «Олександр Поль і питання увічнення його пам’яті в місті Дніпро»

У Житомирі нагородили переможців обласної краєзнавчої премії

1_1kraezpremia26 грудня 2016 року в прес-центрі Житомирської обласної ради відбулося нагородження переможців обласної краєзнавчої премії.

За інформацією прес-служби облради, цього року на конкурс було подано 14 авторських робіт, які змагались у двох категоріях. Перша категорія —  це досвідчені краєзнавці, музейні установи та працівники, а друга категорія — учні загальноосвітніх шкіл, студенти вищих навчальних закладів.

Премія_ЖитомирЗа рішенням комісії у І категорії першу премію присуджено Сергію Стельниковичу — доктору історичних наук, доценту кафедри історії України Житомирського державного університету ім. І.Франка за роботи «Український національний рух опору Тараса Бульби-Боровця: історичний нарис» та «Житомирсько-Вінницький регіон в умовах нацистської окупації (1941-1944 рр.)».
Другу премію присуджено Геннадію Цвіку —  вчителю історії та правознавства Радомишльської гімназії, члену Житомирської обласної організації Національної спілки краєзнавців України за роботу «Історія Радомишля».
Третю премію отримала член Київської обласної організації НСКУ Олена Тунік за роботу «Старосільці та навколишні землі».

Продовжувати читання У Житомирі нагородили переможців обласної краєзнавчої премії