24 вересня 2021 року у газеті «Вечірній Київ» опубліковано інтерв’ю з відомим істориком та краєзнавцем Кирилом Третяком – «Діалоги з істориком: трагедія вулиці Хрещатик у вересні 1941 року».
Кирило Олегович Третяк – член Правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, автор низки києвознавчих праць: «Втрачені пам’ятки Києва», «Київ. Путівник по зруйнованому місту», «Мінливе обличчя міста. Доля київських фасадів».
Наприкінці серпня 2021 р. Почесний краєзнавець України, директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило на Святій Горі Афон розпочав експедицію по слідах українських ченців XVIII–XIX ст.
Експедиція проходить по найвіддаленіших місцевостях. У пошуках слідів українського чернецтва історик обстежує стародавні обителі гірських лісів в районі Капсала, зокрема «Аксіон Естін» («Достойно єсть»), “руську келію” свт. Дмитрія (Туптала).
Читати далі Експедиція на Афон по слідах українських ченців XVIII–XIX ст.
6 вересня 2021 року у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбудуться І Всеукраїнські Головинівські науково-краєзнавчі педагогічні читання «Осердя інтелекту нації – просвітництво», приурочені 95-річчю від народження Богдана Головина.
Передбачається робота за темами:
До 30-річчя Незалежності України велику групу краєзнавців Донеччини, рішенням Президії Донецької обласної організації НСКУ, відзначено медаллю «30 років Незалежності України».
Нагороди мав честь вручити голова осередку Валерій Романько. Урочистості відбулися 21 серпня у Слов’янській центральній бібліотеці імені Михайла Петренка.
На світлинах: вручення ювілейних медалей членам НСКУ краєзнавцям Бахмута: Ігорю Корнацькому, Микиті Безмену; краєзнавцям Мирнограда: Сергію Луковенку, Ларисі Моісєєнко, Віктору Батицькому; краєзнавцям Покровщини: Людмилі Овсяник та Діані Білоконь; краєзнавцю з Краматорська Олегу Максименку.
Читати далі У Слов’янську відбулося вручення медалей «30 років незалежності України»
Острів Джарилгач – популярна локація літнього відпочинку на Херсонщині. Не останню роль у цьому відіграє 25-метровий Джарилгацький маяк, який стоїть тут вже понад 100 років, повідомляє медіаплатформа “Вгору”.
Про те в якому стані зараз перебуває маяк та якою може бути його подальша доля, журналісти розпитали старшого наукового співробітника Херсонської обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури, голову Херсонської обласної організації НСКУ, кандидата історичних наук Олексія Макієнка.
Нещодавно Літературно-меморіальний музей Михайла Стельмаха у селі Дяківці на Вінничині відвідали член Президії НСКУ, декан факультету політології та права Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, доктор історичних наук, професор Б.І.Андрусишин та кандидат психологічних наук Л.Є.Андрусишина.
У 1949 році в цьому селі народився голова Національної спілки краєзнавців України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Олександр Петрович Реєнт. Він пригадував, що у шкільні роки сюди не раз приїздив його видатний земляк – письменник Михайло Стельмах. Зустрічі письменника із учнями, безпосереднє спілкування залишило незабутнє враження на довгі роки, як і прочитані книги його авторства.
14–16 червня 2021 р. відбулася науково-краєзнавча експедиція «Мальовнича Україна: Буковина та Поділля».
У рамках участі у роботі державної екзаменаційної 
комісії в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича голова НСКУ, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт зустрівся із керівництвом Чернівецької обласної організації Спілки (осередок очолює декан Факультету історії, політології та міжнародних відносин, професор Олександр Добржанський), місцевим краєзнавчим активом , 
професорсько-викладацьким складом та студентством.
Під час спілкування було обговорено результати роботи, напрями подальшої діяльності та майбутні науково-культурні проекти.
14 червня 2021 року 60 років виповнюється Аржевітіну Станіславу Михайловичу — члену Правління Національної спілки краєзнавців України та Закарпатської обласної організації НСКУ, професору Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, доктору економічних наук, Заслуженому економісту України, Почесному краєзнавцю України.
С.М.Аржевітін є відомим громадсько-політичним та культурним діячем, автором багатотомної серії книг із історії верховинського села Колочава на Закарпатті, низки історико-краєзнавчих праць. Саме з ініціативи та зусиллями Станіслава Михайловича у селі Колочава було створено унікальний музейний комплекс «Старе село», який включає 10 музеїв, є унікальним прикладом самовідданої праці, спрямованої на збереження й розвиток культурних скарбів рідного краю.
Читати далі Вітаємо із 60-річчям члена Правління НСКУ, доктора економічних наук С.М.Аржевітіна
Наприкінці 2020 року у видавництві «Саміт-книга» вийшла друком книга «Микола Петров: українознавець, краєзнавець, києвознавець».
Її авторами є наукова співробітниця історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ставнюк Оксана Вікторівна та професор історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Ставнюк Віктор Володимирович.
Ставнюк О.В. Микола Петров: українознавець, краєзнавець, києвознавець / Оксана Ставнюк, Віктор Ставнюк. Київ : Саміт-книга, 2020. 352 с.
Книгу видано в рамках Міської цільової програми розвитку інформаційно-комунікативної сфери міста Києва на 2020 рік для поповнення бібліотечних фондів столиці новою книгою за поданням Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України.
22 квітня 2021 року в Комунальному навчальному закладі Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» за підтримки Київської обласної організації НСКУ відбулася Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція «Краєзнавчі читання імені Лаврентія Похилевича» на тему «Київщина: історія рідного краю» для науковців, дослідників-краєзнавців, учителів історії закладів освіти, керівників музеїв Київщини.
Здобуття Україною незалежності стало могутнім стимулом відродження духовності й історичної пам’яті народу. Відкрилися можливості й розширилися межі наукового пошуку й коло людей, причетних до вивчення і збереження багатовікових культурних традицій, правдивих історичних джерел в Україні.