Номер відкривають статті рубрики “До 100-річчя завершення Першої світової війни”, далі йдуть: “Краєзнавство в особах”, “До 100-річчя утворення Західноукраїнської Народної Республіки”, “Теоретико-методологічні засади освітянського краєзнавства”, “Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал”, “Українське пам’яткознавство: традиції, досвід, перспективи”, “Джерела та біографічні студії”, “Історія України в світлі регіональних досліджень”.
15 березня 2019 року в бібліотеці-філії №1 міста Мирнограда, що на Донеччині, відбулася презентація другої частини книги «Покровський район: Час і особистості».
Її героями книги стали люди, які залишили помітний слід в історії краю. Присутні на заході автори видання розповіли про нелегкий шлях від задуму по випуску книги.
Покровський район: Час і особистості: Краєзнавчий нарис. – Книга 2. – Авт. колектив: Луковенко С. та ін. / Передмова В.Романько, І.Зоц. – Львів: Вид-во «Левада», 2018. – 224 с.
Пропонуємо обговорити широкий спектр питань: творча та громадська діяльність П.Куліша, його публічне та приватне життя, коло спілкування, вплив на сучасників, значення постаті П.Куліша в історії України.
Було представлено 26 доповідей. Доповідачі здебільшого представляли різні міста Січеславщини: Дніпро, Кривий Ріг, Нікополь, Марганець. Також були дослідники з Києва, Запоріжжя, Ніжина.
20 березня 2019 року в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди, за організаційної участі Національної спілки краєзнавців України, відбулася презентація монографії “Переяславський соціум на перехресті епох: люди, події, факти”, яка є результатом більш, ніж 10-річної праці авторів.
У книзі висвітлено склад і основні функції місцевого чиновницького апарату, соціальна структура та майновий стан міщан і купців Переяслава другої половини XVII–XIX століття. На основі широкого кола архівних і опублікованих джерел здійснено комплексне дослідження політики гетьманського управління стосовно городян; з’ясовано зміну основних прав і привілеїв міщанства на тлі загальнодержавних процесів тощо. Автори описали господарство та характер зайнятості населення, дослідили кількісний та етнічний склад городян, окреслили містобудівну структуру та умови життя переяславців. Окремо розглянуто освітній простір, висвітлено сторінки з життя місцевих видатних діячів та ін. Книга наповнена унікальними світлинами, які знайомлять читача з видами давнього Переяслава, архітектурою та постатями тутешніх жителів.
Нещодавно вийшло друком фундаментальне довідково-біографічне видання “Почесні імена України – еліта держави”, яке стало своєрідним літописом добрих справ і доль відомих державних та громадських діячів, митців, знакових науковців, освітян тощо.
До складу редакційної колегії книги увійшов і голова Національної спілки краєзнавців України, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт.
Почесні імені України – еліта держави. Том V. – К.: Видавництво “Логос Україна”, 2019. – 344 с.
21 березня 2018 року відбулася зустріч голови Національної спілки краєзнавців України, члена-кореспондента НАН України Олександра Реєнта із головою Чернівецької обласної організації НСКУ, деканом Факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Олександром Добржанським.
Нещодавно Олександру Володимировичу виповнилося 60 років. Очільник Спілки Олександр Реєнт урочисто вручив ювіляру Почесну грамоту Національної спілки краєзнавців України, якої його удостоєно за вагомі досягнення у галузі краєзнавства, дослідження й збереження пам’яток матеріальної та духовної культури України.
Маріупольський державний університет запрошує взяти участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Україна у світовому історичному просторі», яка відбудеться 26 квітня 2019 року.
1. Історичні традиції державотворення в Україні.
2. 100-річчя Української революції 1917–1921 рр.
3. Україна у Другій світовій війні.
4. Актуальні проблеми джерелознавства та історіографії історії України.
5. Повсякденність в історії України.
6. Усноісторичні дослідження.
7. Проблеми формування історичної пам’яті українців.
8. Історія музеїв та музейної справи в Україні.
9. Українське Приазов’я. Суспільні процеси XVIII–XXI ст.
10. Проблеми всесвітньої історії.
11. Актуальні проблеми зовнішньої політики України та міжнародних відносин.
12. Україна у світовому культурно-інформаційному просторі.
13. Актуальні проблеми археологічних досліджень в Україні.